1. Безпрецедентний виїзд уболівальників на автобусах у рамках фан-руху «Вірні збірній», створеного за ініціативи преміум-спонсора нашої збірної та за підтримки ФФУ.
Фанати йдуть на рекорд (точніше: їдуть!!!) — кілька десятків автобусів за 28 годин подолали відстань 1500 кілометрів від Києва до Загреба. 28 годин без ночовки, і більш ніж півтори тисячі фанатів готові зайняти місця на південній трибуні стадіону Максимір. До цього загалу доєднаються ті, що самостійно їдуть з Німеччини, Швеції, Великої Британії, США, Аргентини, і загальне число жовтих на матчі може сягнути 1600 — такої підтримки у нас в Європі у відбірних матчах ще не було. (Тури до Москви та Мінська не беруться до уваги)
2. Проблеми в клубі у Євгена Коноплянки.
Євген, як і решта легіонерів команди, прибув на базу в австрійське містечко Bad Tatzmannsdorf на початку тижня, коли відпустили в клубі. І одразу навскач розповів про свій підвішений стан і бажання все прояснити.
3. Інтегрованість Шевченка в усі тренувальні процеси під час зайнятть.
На цьому відео Андрій ганяє м'яча в квадраті в грі «у три дотики», і це показово для його стилю тренування. До цього починають звикати й гравці: Шевченко займається з усіма на фітнесі, він бігає і керує двосторонками, разом з Тасотті відпрацьовує захисті побудови, б'є обов'язкові сесії ударів по воротях. Для новачків команди це несподіванка, повірте)
4. Висока технологічність сучасної підготовки гравців.
Мулитимедійна та статистична складова процесу підготовки футболістів вражає непідготовлену особу. Тренування команди знімають з дрона, щоби мати загальний і динамічний (!) план всього поля. Кожен із гравців вішає на себе чипи, що знімають комплексні показники: серцебиття, температуру, набіганий кілометраж, інтенсивність окремих проміжків, і казна що ще. При чому лідер наукової групи може зробити необхідну добірку на планшеті по будь-якому гравцеві миттєво, і показати тренерові.
5. Нова фігура в команді — Микола Матвієнко з львівських Карпат.
Микола напрочуд легко інтегрувався в колектив і в тренування, хота не так це просто, перейти від звичних вправ і звичних графіків до іншого. Навіть Руслан Малиновський з Генту розказав, що у них все по-іншому, тренер-англієць ставить не такі вимоги і завдання, потрібен час на адаптацію. У Миколи це зайняло геть сало часу. Напевно, тут поставлю плюсик академії донецького Шахтаря, звідки Матвієнко «родом». Ось вони сидять, вигодованці цієї школи, що тепер у різних клубах.
6. Кумедна «дідовщина» — співанка молоднякові, як вхідчина.
Герої цього пункту знову Малиновський та Матвієнко. Їх двох визнали первачками команди, байдуже, що Малина уже викликався і грав — то було за іншого тренера. Поставили хлопак на стілеці і уважно заходилися слухати пісню молодого бійця збірної.
7. Обмін досівідом між національною збірної і збірною U-17 під керівництвом Сергія Попова.
Команда юнаків теж мешкала і тренувалася на тій самій базі, де і націоналка. Обирали трохи інші поля для зайнятть, а у вільний час бігали спостерігати за Шевченком і компанією. Андрій за домовленістю з Поповим один раз навіть залучив трьох юніорів до вправ на полі разом з зірками. Решта рівними рядками як шпаки сиділи на трибуні. Може це і збіг, проте після того хлопці перемогли Шведів у в еліт-раунді чемпіонату Європи 2017 року.
8. Відео-блоги прес-аташе команди Сашка Гливінського.
Алекс придбав (або позичив у когось) красиву нову камеру GoPro5 з селфі-палицею. І у команди розпочалося нове інформаційне життя. Були занотовані покроково усі події вильоту, прильоту, трансферів, заселення, зустрічей та прощань, а також побут, відпочинок, навколишнє середовище та емоційний стан чи не всіх, хто був у зоні доступу ширококутового об'єктиву нової камери Сашка. Гливінський рве YouTube — це не жартівливий допис, самі погляньту на цифри і коментарі)))
9. Шевенко та Оген Вукоєвич — герої хорватської преси.
Те, що хорвати фокусуватимуться на Шевченкові, було зрозуміло заздалегідь з тієї кількості заявок на інтерв'ю і спілкування, що їх я отримав. Андрій не пускав іноземні ЗМІ до табору, проте дистанційно ми спорудили кілька ексклюзивів, на багатьох газетах фото Шевченко вийшло на обкладинці. А от з хорватського боку «супер-експертом» з усіх питань щодо України виступив Вукоєвич. Вука заповнював собою цілі розвороти газет, він сміливо робив прогнози на склад і результат, дробив психологічні портрети усіх гравців України, пригадував історії зі старого життя коли жив і виступав у Києві. Приємно бачити і читати, їй-богу!
10. Зустріч старих друзів.
Таке не часто трапляється, проте команди поспідкувалися між собою за день перед шгрою у неформальній атмосфері. Цьому посприяли фанати-АТО-шники з руху Вірні Збірній, котрі затримали українських гравців на налі пісдя тренування для спілкування та фото-сесії.
І вийшло так, що наші перетнулися з хорватами, котрі якраз заїздили на свою розминку на стадіон Максимір. Срна, Шевченко, Селезньов, Віда, Рауль, Бойко, Калинич — якби ці люди не були в формі різних команд, можна було подумати, що це партнери чи навіть родичі.
Микола Васильков