Загалом зіграно п'ять турів. Таку ж кількість матчів командам ще належить провести. Підопічні Андрія Шевченка здобули 8 очок із 15 можливих — це 53,33%. За подібним графіком наша команда йшла у кваліфікаційних турнірах до Євро-1996, Євро-2004, Євро-2008. Вони у підсумку виявилися провальними — двічі ми фінішували на четвертому місці й одного разу — третіми.
— Очок могло бути більше, — каже колишній нападаючий збірної України Іван Гецко
в інтерв'ю gazeta.ua
.
— У грі з Ісландією не забили з одинадцятиметрового і закінчили — 1:1. У Туреччині не втримали переможні 2:0 і також взяли тільки одне очко. Це неприємні моменти, але не найтривожніші. Бо без осічок пройти турнір не завжди вдається навіть топ-командам. Наша до них не належить. Набагато гірше те, що я побачив у останньому матчі в Хорватії.
Що саме?
— Хорватія — за іменами справляє враження. Але під час матчу в Загребі господарі не показали видатного футболу. Настільки потужного, що можна було б розвести руками і мовити: нічого не вдієш проти такого сильного опонента. Не Хорватія виграла матч. Його програла Україна.
Хто в цьому винен?
— Тренерський штаб конкретно в цьому матчі припустився помилок у виборі стартового складу. Переконаний — футболісти, які не грають за свої клуби, не повинні навіть викликатися до збірної. Не те, що виходити у стартовому складі. Тому не розумію — чому на полі з'явився нападаючий Артем Кравець. Він після травми. Мало грає за іспанську «Гранаду». А Євген Селезньов, який забиває і віддає голеві передачі у турецькому «Карабюкспорі», залишається на лаві запасних. Євген Коноплянка не зміг знайти себе в іспанській «Севільї». Зараз — стабільно поза грою в німецькому «Шальке». Зрозуміло, що не має потрібних кондицій для гри за збірну. Але Шевченко постійно випускає його з перших хвилин.
Хіба тренер має альтернативу на цій позиції?
— Є Іван Петряк із «Зорі». Нарешті, можна змінити схему, зіграти нестандартно, здивувати суперника. Тренерський штаб цього не зробив. Наслідок — хорвати виявилися готовими до будь-якого ходу з боку українців. Знали, як грає Коноплянка, і «закрили» його.
Але з Євгеном ситуація зрозуміла. Поїхав за кордон і не може там себе показати. Гірше, що люди, які в чемпіонаті України грають постійно, в Хорватії не виконали очікуваного. Маю на увазі насамперед Андрія Ярмоленка і Тараса Степаненка. Прикро також, що пропустили гол через те, що Кучер не зміг зреагувати на фінт Калінича, проти якого зіграв купу матчів у чемпіонаті України.
Що вас порадувало?
— Довіра Шевченка до молоді. Поставив Миколу Матвієнка на позицію лівого захисника, і той був найкращим серед наших. По ходу матчу перейшли на гру у два нападаючих. Востаннє таке було, ще коли сам Шевченко грав у парі з Ребровим.
Андрій Миколайович прагне нав'язувати супернику свій футбол. Такий підхід мені імпонує. Розумію всі проблеми, з якими стикнувся Шевченко. Але реалізувати задумане тренеру ніколи не вдасться з людьми, які сидять у запасі під час клубного сезону.
Треба пробувати інших, експериментувати. А ми навіть не зіграли в ці дні товариський матч. Мені це незрозуміло.
Перше місце в групі на 90 відсотків посядуть хорвати. Які наші шанси у боротьбі за друге?
— Поки що не бачу переваг України порівняно з Ісландією і Туреччиною. Ні тактично, ні фізично, ні за індивідуальною майстерністю ми не кращі за ці команди.