«Футбольний клуб» зв'язався з членом виконкому, віце-президентом організації Григорієм Суркісом, попросивши його поділитися першими враженнями від форуму.
– Григорій Михайлович, цього конгресу передувала інтенсивна, широкомасштабна інформаційна кампанія на підтримку новаторських ініціатив президента УЄФА. Наскільки вони виявилися актуальними і затребуваними з боку уповноважених представників національних асоціацій?
– Конгрес в цілому підтримав реформаторські ідеї Александера Чеферина, таким чином підтвердивши готовність, а головне – здатність його членів до самовдосконалення. У процесі голосування, можна сказати, вся європейська футбольна сім'я продемонструвала вміння адекватно реагувати на нові виклики часу, а також бажання глобально конкурувати на терені подальшого розвитку гри.
– Чи можна очікувати, що після конгресу будуть якісь кардинальні зміни в діяльності УЄФА? До чого повинна бути готова футбольна громадськість?
– Для початку – до осмислення ролі і місця футболу в нових соціально-економічних і політичних реаліях. Потрібно відкоригувати статус УЄФА в сучасній світовій системі координат. І тоді вже буде зрозуміло, на якомусь етапі, і якими методами діяти – еволюційними або революційними. Це що стосується стратегії. У той же час конгрес вже конкретно визначився з найближчими перспективами реалізації цілого ряду першочергових ініціатив пана Чеферина. Давайте дочекаємося офіційного прес-релізу, і ви зрозумієте, про що йде мова.
– Ви інтригуєте?
– Анітрохи, просто мій експромт навряд чи буде таким же глибоким, змістовним і ґрунтовним, як чіткий план, озвучений президентом перед колективними членами організації. До речі, в тій чи іншій мірі головні пункти проекту реформ Александера Чеферина були опубліковані в авторитетних європейських виданнях та на сайті УЄФА ще задовго до сьогоднішнього форуму. Тому обговорення його ініціатив відбувалося не на швидку руку і не з голосу.
– В такому разі у Вас перед конгресом повинно було виникнути, як мінімум, занепокоєння або тривога щодо майбутніх змін у складі керівних органів УЄФА, про що також публічно заявляв його голова. До того ж в українських ЗМІ тема закінчення ваших повноважень на різних посадах в УЄФА обговорювалася досить-таки активно.
– По-перше, для мене ніколи не було трагедією – відхід з тієї чи іншої керівної посади, у тому числі і в футболі. Яскравий тому приклад – добровільна відмова від балотування у 2012 році на новий президентський термін у ФФУ. По-друге, як досвідчений менеджер, який багато років присвятив роботі в УЄФА, я прекрасно віддаю собі звіт в тому, що системна ротація кадрів на будь-якому рівні сприяє зміцненню довіри до нашої організації та підвищенню її авторитету в очах світового футбольного співтовариства.
– Але в даному випадку Ваші інтереси не постраждали, і Ви як і раніше залишаєтеся віце-президентом УЄФА.
– Хотілося б уточнити щодо інтересів. Перш за все, я позиціоную себе на цій посаді як член команди Александера Чефирина. І якщо він зацікавлений в такому спеціалісті, в моїх професійних, ділових і особистих якостях, я можу бути тільки вдячний за надану довіру. Очевидно, президент УЄФА належним чином оцінює мій креативний потенціал і покладає на мене певні надії. Так, це почесно. Але це і додає ще більше відповідальності.
– Напевно, безглуздо запитувати, чи готові Ви ще як мінімум два роки жити в такому активному робочому режимі. Але Чеферін, судячи з усього, задає дуже інтенсивний темп перетворень і диктує ще більш жорсткі критерії оцінки результатів роботи своєї команди.
– Звісно, я не юнак, який в пориві ентузіазму, стрімголов кидається в безодню ілюзій. Багаторічний досвід, набуті на практиці унікальні знання, прагматизм і корпоративна солідарність – ось на чому базується моя впевненість у власних силах. Тому для тих, хто поспішає списати мене на берег, рекомендую згадати слова класика популярного – «чутки про мою смерть дещо перебільшені». І взагалі, давайте замість інтриг навколо футболу займаємося конкретними справами на благо самої гри. Дуже корисне і потрібне заняття...