- Після проведених 10,5 років в Києві мені було прикро залишати команду. Можна сказати, що «Динамо» - мій рідний клуб, але в той же час я розумію, що це життя, це футбол. Все рано чи пізно має властивість закінчуватися. Мені було дуже важко, але, тим не менш, ми зберегли хороші стосунки з керівництвом «біло-синіх».
- За 10,5 років, що ви провели в «Динамо», чи надходили вам пропозиції від інших клубів. Якщо так, то яких?
- Так, їх було досить багато. У 2006 році мене кликали в «Баварію». Були пропозиції від ПСЖ, московського «Локомотива», «Сатурна», ФК «Москва». Запрошували й інші клуби з Бельгії і Арабських Еміратів... Проте я не є такою людиною, яка багато говорить, тому в інтерв'ю я ніколи не розповідав про інтерес до моєї персони з боку інших клубів. Завжди такі новини я сприймав спокійно. Тут вже така справа, якщо виходить, то добре, якщо ні, то теж непогано. Все одно я грав в хорошій команді. В «Динамо» ми жили як одна сім'я, тому мені було важко щось змінювати.
- Вам довелося пограти у свій час з Андрієм Шевченком і Сергієм Ребровим. Проти кого все-таки було складніше грати на тренуваннях?
- Було дуже складно грати проти Реброва. А ось з Шевченком ми практично завжди потрапляли в одну команду. Звичайно ж, Шева був тією людиною, заради якої я підписав контракт з київським «Динамо». Андрій був моїм кумиром. Дуже поважаю його як людину і футболіста, — цитує Бадра footboom.com.