Можливо, більш молодим шанувальникам футболу складно повірити, але бувають футбольні арбітри з незаперечним авторитетом. Один із них - білорус Вадим Жук. Півфінал Ліги чемпіонів, фінал Кубка УЄФА, фінал жіночого чемпіонату світу, матчі Євро-1996 - таким послужним списком мало хто з європейських арбітрів може похвалитися. Що вже говорити про рефері з пострадянського простору? Тому не варто дивуватися, що саме на Вадима Дмитровича, тоді - 39-річного рефері ФІФА 25 років тому впав вибір українських функціонерів для проведення першого матчу збірної України.
Тому «КОМАНДА1» в день ювілею національної команди не могла не подзвонити в Мінськ, щоб поспілкуватися з авторитетним рефері.
- Вадим Дмитрович, вітаємо вас! Рівно 25 років тому саме ви вивели збірну України на поле в її першому матчі!
- Дякуємо! Швидко ж минув час ... Пам'ятаю, матч був в Ужгороді і команда Віктора Прокопенка поступилася угорцям - 1: 3. Правильно?
- Абсолютно вірно! А пам'ятаєте, як отримали запрошення на цей матч?
- Якісь деталі, зрозуміло, вже стерлися з пам'яті ... Але пам'ятаю, що спочатку з Києва подзвонили мені, поцікавилися, чи готовий я провести поєдинок. Я відповів згодою, попросив тільки надіслати офіційне запрошення в білоруську федерацію.
- Чи не задумалися про доцільність поїздки? В Ужгород з Мінська - не близький світ.
- Тоді з дорогою взагалі проблем не було - сів у літак Мінськ-Ужгород і без проблем прилетів. А що стосується роздумів ... Ну, по-перше, я розумів, що це історична подія - перший матч національної команди. А по-друге, я завжди з повагою ставився до українського футболу. У Донецьку, наприклад, я провів свій перший матч у вищій лізі, часто приїжджав до Києва на поєдинки київського Динамо, був знайомий з Валерієм Лобановським. До того ж практично всіх гравців національної збірної України тих знав за виступами в чемпіонаті СРСР. Та й зараз у моїй домашній колекції вимпел федерації футболу України і м'яч в національних кольорах вашої країни - на видному місці.
- Функціонери тих часів розповідали нам, що у федерації не було коштів. Саме тому матч провели в Ужгороді, щоб заощадити на прийомі збірної Угорщини. З вами-то хоч розрахувалися?
- (Сміється). Не пам'ятаю, щоб в цьому питанні виникли проблеми ...
- До речі, учасники того матчу з української сторони стверджують, що ви за рахунку 0: 0 не поставили очевидний пенальті у ворота гостей.
- Невже? (Посміхається). Наскільки я пам'ятаю, ніякого шуму відразу після матчу не було - все було тихо і спокійно.
- Як хрещений батько нашої збірної, стежте зараз за її виступами?
- Цікавлюся, звичайно. До того ж, в чемпіонаті України працюють білоруські наставники Дулуб і Кучук, раніше - Кононов. Та й за роботою Андрія Шевченка цікаво спостерігати. Він був чудовим футболістом - я не раз бував на матчах Мілана. Сподіваюся, що і тренерська кар'єра у нього буде не менш яскрава. Мені імпонує, що Шевченко не боїться довіряти молодим. Знаю, що у вас в чемпіонаті довго була проблема з наявністю великої кількості легіонерів, і молодим українським гравцям складно було заявити про себе. Зараз ситуація змінилася і, впевнений, ваші хлопці зможуть проявити себе. Україна завжди славилася футбольними талантами.
- Раз ви в курсі наших футбольних справ, то не можу не запитати вас, що ви думаєте про роботу в Україні П'єрлуїджі Колліни і його помічника Лучано Луччі, який очолює Комітет арбітрів ФФУ?
- Авторитет Колліни в футбольному світі незаперечний. Адже не випадково йому довіряють керівні посади в ФІФА і УЄФА. Щоб підготувати арбітрів найвищого рівня потрібно дуже багато умов. Одне з найважливіших - це регулярна практика на матчах національної першості з високим рівнем футболу. Я знаю, що в Україні є перспективні арбітри, але поки з різних причин їм не виходить голосно заявити про себе на міжнародному рівні. Моя думка - вам потрібно запастися терпінням.
- Білорусь, на відміну від України, має арбітра світового рівня - це 37-річний Олексій Кульбака, якому довіряють поєдинки групового етапу Ліги чемпіонів і Ліги Європи. Ваш 31-річний син Дмитро і раніше працює у нього в бригаді асистентом?
- Так цілком вірно. Поки у хлопців все складається добре. Хотілося б, що б так було і надалі. До слова, минулої осені ця бригада працювала на матчі Ліги Європи Гент - Шахтар. Донецька команда, здається, виграла - 5: 3.
- Повертаючись до матчу до першого матчу збірної України. 27 травня в Ужгороді пройде зустріч ветеранів української та угорської команд. Чи не ризикнете вивести команди на поле?
- Зізнатися, мені ніяких дзвінків або запрошень не надходило. Але в будь-якому випадку, на поле я не вийду - в травні мені вже буде 65. Напевно, обмежуся привітаннями в адресу Федерації футболу України. Роки, на жаль, летять дуже швидко ...
Валерій Новобранець