Челсі ери Романа Абрамовіч перші великі успіхи приносив епатажний і самозакоханий Жозе Моурінью. Приносив у стилі війни, провокацій і з величезними затратами на трансфери. Останній же станом на сьогодні грандіозний тріумф на совісті Антоніо Конте, набагато скромнішого і приємнішого синьйора, якому виділили трохи більше грошей, але переважно на укріплення захисту, та й порівняно з тими сумами з нульових років це «більше» з натяжкою. Два тренери з найбільшим відсотком перемог в історії Челсі. Дві протилежності, яких багато що поєднує.
Моурінью та Ліппі в унікальній упаковці
Антоніо Конте – гравець лише двох клубів. Рідного Лечче і переможного у всіх можливих турнірах Ювентуса. Як тренер на клубному рівні істинний переможець виграв усі чемпіонати, в яких брав участь, очолюючи топ-клуби. Поєднання Жозе Моурінью і Марчелло Ліппі в ідеальній пропорції. Так його оцінювали в Італії, де всі ненавиділи чемпіонську машину Ювентус, створену руками і серцем цього безжального «Хресного батька» (одне з кількох прізвиськ Конте). Неймовірний контакт з гравцями і сила переконання, якою в свою віру навертають лише харизматичні та одержимі справою люди, витискання максимуму навіть з тих, в кого перестали вірити. А водночас ставлення себе на противагу іншим, відкриття у сфері тренерської алхімії, які могли б розсмішити багатьох зашкарублих у своїх шаблонах, але приносили успіх.
Опозиція до філософії Моурінью
Не виключено, до слова, що як колись Моурінью дратував Венгера, який не міг перемогти сеу Жозе, так зараз Конте дратуватиме португальця. Принаймні так знущально, як Челсі італійця розправлявся з Манчестер Юнайтед у рідних стінах, з командою Моурінью не чинили давненько. Зараз Конте ніби навмисне протиставляє себе Моу. Антоніо наче промовляє своєю поведінкою: «Ось я такий емоційний, зухвалий, амбітний, але не переходжу межу, не ображаю, не хамлю. Я хороший та усміхнений хлопець, який приділяє увагу кожному, любить пресу і веселить її».
Повна протилежність своєму попереднику. Невідомо, чи триватиме це далі, але після нинішнього чемпіонства Челсі не сприймають як Ювентус, коли Скудетто туринців стомлювали, як заїжджена платівка. Навпаки, всі більш-менш нейтральні вболівальники зачаровані манерами і тактичною бездоганністю Конте, що позитивно впливає на імідж клубу. Він як мінімум не менш Особливий, ніж той, хто привласнив самому собі цей «титул», але ніколи в житті не кричатиме про це.
З бідняків у принци
Конте знає, як це – доношувати речі за братами і дякувати мамі, що підлатала дірки в одязі, який чомусь завжди мусить порватися. У дитинстві Антоніо пообіцяв батькам вирватись з біди, і зробив це максимально швидкими темпами. Ще гравцем Конте досягнув усього, чого можна було прагнути. Але його надто засмоктало у світ футболу, щоб можна було просто так відкинути все і спочивати на відкладені засоби, як роблять безліч гравців.
Тренерська дисертація Конте розписана до дрібниць. Усе про те, як і куди потрібно рухатись кожному гравцеві кожного амплуа в кожній найзаплутанішій чи найпростішій ситуації. У тренерський світ він увірвався наче нізвідки, почавши працювати з Ювентусом, про амбіції якого вже почали забувати. Він пережив 10-місячне відлучення від футболу в тому самому чемпіонському Ювентусі за не свої гріхи договірних матчів у Барі. Просто тому, що не доніс за факти корупції у правоохоронні органи, про які нібито знав. Ключове слово «нібито». І в той момент комусь могло здаватись і мріятись, що команда може посипатись, а тренер похитнутись. Але ні.
Бо він увірвався сюди таки серйозно і надовго. Почав розмахувати руками, щось вимагати і ричати як лев. Ну ви знаєте, у своєму стилі. Моурінью ще довго пам'ятатиме! Антоніо вимагав настільки більшого, що з ним не змогли змагатись ні перспективний Руді Гарсія, ні нині суперуспішний на євроарені Массіміліано Аллегрі, ні авторитетний Рафа Бенітес. Навіть у часи, коли його команду з шалегою безпрограшною серією хвалили всі кому не лінь, він знаходив слова правди: «Вас страшенно захвалюють, і мене це не на жарт лякає. Бо ви можете розслабитись і думати. що справу зроблено. А натомість ви повинні спльовувати кров на газон до самого кінця аж до фінального матчу».
О так, він вміє ненавидіти своїх гравців так правильно і коректно, що їм самим стає незручно, що довели свого наставника до такого стану. «Я вб'ю тебе», – кричав на весь стадіон під час Євро-2016, тренуючи безталанну як ніколи Італію, яка тим не менше показала себе ледь не найсимпатичнішою командою-бійцем на турнірі. І виходу в тебе немає, ти помиратимеш за цього тренера, який переживає кожну секунду гри з тобою. Який сміється, плаче і випльовує ту саму кров, тільки за межею поля. Ти бачитимеш його муки від твоїх промахів і батьківську радість (ох і розвелось останнім часом в АПЛ Хресних батьків!) за твої успіхи. І це все можна аналізувати з тактичної позиції (свій знову марить схемою з трьома захисниками завдяки магії Конте), а можна описати одним словом, як Давід Луїс бачить його тренерський секрет: Пристрасть.
Секрет ідеальної чуприни
Його блискучій укладці можуть позаздрити шановані стиляги тренерського світу, якими переважно є італійські алленаторе. Але ж у часи гравця все було зовсім не так. Рясні залисини, на які й не особливо зверталось уваги, бо цей боєць носився мов ошпарений, футбольною галявиною і змушував забувати про такі малознані насправді дрібнички. Злослови навіть придумали теорію, що це не волосся Конте, а кіт розлігся на його голові, поділившись своєю буйною шерстю з наставником. Як би там не було, цьому тренерові можна позаздрити бездоганного стилю та вигляду.
Ідеальна людина, перетворення Кости
В Англії він поводиться максимально коректно, коли можна уникнути гострих кутів і не поступитись власними чи командними інтересами. На Різдво зробив приємні подарунки усім працівникам Челсі, усім без винятку і незважаючи на вид діяльності. Адже всі вони працюють на успіх клубу, а значить його власний. Даніеле Де Россі недавно зізнався, що деякій його жести, які сприймають як альтруїстичні і жертовні, просто є егоїзмом та зоною комфорту. Конте може також керуватись подібними мотивами (гарний піар, заручення підтримкою і лояльністю співробітників), але заслуговує на повагу його людяне ставлення і відсутність потреби у демонстрації різниці статусу. Плюс Антоніо завжди підкреслює що «ми» у нього буде завжди важливішим за «я», тож лише відданість загальним інтересам може і повинна принести особистий успіх.
Те, що він зробив з Дієго Костою, який був дуже близьким до казкових заробітків у Китаї, без сумніву, є наслідком величезних витрат енергії і часу. Конте зійшов з позиції шефа до позиції людини, друга, співрозмовника. Це спрацювало і було того варте. Тепер тренер має повен право бігати з короною на голові. Адже «мати в команді позитивну і щасливу людину, яка вміє пожартувати і заразити партнерів добрим гумором – дуже важливо». Конте дозволяє гравцям трохи відірватись, але чітко встановлює межі та контролює ситуацію. І, о диво, не тільки тактика строгості та заборон приносить успіх! Але якщо гравець поплутає межі і переборщить, він може не сумніватись, що Конте, лев за знаком зодіаку, знайде правильну інтонацію.
Нові перспективи
Зараз перед Конте відкриваються нові горизонти. У Челсі йому запропонували найвищу тренерську зарплату в історії клубу (рекорд належав Моурінью 7,5 млн фунтів). І він не збирається нікуди. Фанати несамовито обожнюють його, тотально забувши про не такого вже й непереможного і богоподібного Моурінью, якого ще не так давно возносили до небес. Дружина і донька нарешті знову будуть з татком-чемпіоном, який не може без них жити. Попереду ще складніший сезон (Ліга чемпіонів додається!) велика і важка трансферна кампанія, де всі гранди АПЛ готові витрачатись, але не у всіх є такий харизматичний, суворий і водночас премилий тренер.