Фінал Кубка України. Шахтар - Динамо – 1:0. Тепер вже можна підбивати навіть не проміжні, а остаточні підсумки сезону. Обом командам залишилося зіграти по три матчі, але ніякої цінності ці поєдинки не матимуть. «Шахтар» – чемпіон і володар Кубка України, «Динамо» вдовольнилося перемогою у Суперкубку країни.
Власне, липнева перемога Реброва над Фонсекою (це був перший матч португальця в Україні) і не дозволяє говорити про «Динамо» в контексті повного і цілковитого провалу. В той же час, та звитяга не переважає того негативу, який кияни породили своєю грою та результатами в інших турнірах.
Це є максимум нинішнього «Динамо» – срібні нагороди чемпіонату і Кубка України. Напевно, можна було трохи ліпше виступити у Лізі чемпіонів, хоча в групі не було прохідного суперника. Жодна з трьох команд не поступалася киянам у класі, а за рівнем сьогочасної організації гри та виконавської майстерності і «Бешикташ», і «Наполі» і «Бенфіка» знаходяться попереду «Динамо». Тому говорити про несправедливість четвертого місця на той момент діючого чемпіона України – недалекоглядно.
Єдиний позитив у роботі Сергія Реброва в цьому сезоні – це становлення кількох молодих футболістів і розквіт тих, кого вже встигли списати з рахунків. Мова, звісно ж, про Бесєдіна і Шепелєва, а також Гармаша. Перші двоє міцно прописалися в основі «Динамо», увібравши в себе всю сіль стратегії омолодження складу і довіри своїм виконавцям. Проте ложка дьогтю знайдеться і для цієї діжечки меду. «Динамо» не позбулося хворобливих синдромів трансферної нерозсудливості. Запрошення Кадара і Пантіча затьмарюють той позитив, який вболівальники можуть вбачати у роботі клубу з молоддю. Особливо це стосується Кадара, який залишив вкрай неоднозначне враження. Угорець не є захисником топ-рівня. Його простакуватість, неповороткість і тактична обмеженість спричинювали неприємності для команди навіть на рівні внутрішніх турнірах. А в літку «Динамо» доведеться стартувати в кваліфікації Ліги чемпіонів. З Кадаром у складі?
Розквіт Дениса Гармаша – момент яскравий, але не самодостатній. Проблема у тому, що в весняних матчах проти «Шахтаря» Гармаш більше нагадував себе самого дво-, трирічної давнини, аніж нового Гармаша – запального, майстерного і урівноваженого. Тут знову постає запитання стабільності. Чи зможе Денис надовго зберегти гарну форму і проявляти її з суперниками високого класу? Наразі є сумніви.
Нарешті, треба відзначити спроби Сергія Реброва бути тактично гнучким тренером. Перехід на тактику з трьома центральними захисниками і активними латералями – сміливе і цікаве рішення. Проте чи цілком обдумане? Така тактика вимагає досконалості у взаємодіях командних ланок, вимагає порозуміння між партнерами, а також використання швидкості при зміні фаз поєдинку. «Динамо» для такої гри недостатньо підготовлене.
Проте вчорашній матч команда Сергія Реброва провела з суперником на рівних. На відміну від кількох останні матчів «Динамо» проти «Шахтаря». Тобто, тренер зробив вірні висновки і максимально ускладнив життя більш класному наразі противникові. Ще одна особливість – це зміна тактики безпосередньо під час матчу. Пропустивши, Сергій Ребров відмовився від гри в три захисники на користь більш агресивної моделі. З іншого боку, програючи важливий поєдинок, від «Динамо» ми так і не побачили гідного фінального штурму – з другим нападником, з німецьким варіантом центральних оборонців в якості форвардів. Тому що стеля.
«Шахтар» закономірно здобув свої трофеї. «Гірники» сильніші від «Динамо» і від будь-якої іншої команди в Україні. Проте спроможність цього «Шахтаря» досягати успіху у більш конкурентному турнірі, аніж Ліга Парі-Матч чи Кубок України, викликає сумніви. «Шахтар» – це троє-четверо бразильців і вся інша братія. При цьому, бразильці ще й нестабільні в плані завершення атак. Згадаймо «Янг Бойз» чи «Сельту» і ті моменти, які створила і зіпсувала команда Паулу Фонсеки. Якби комусь вдався такий удар, як вдався вчора Марлосові, все склалося б по-іншому. І навпаки, якби Марлосові вчора не вдався той удар – не факт, що «Шахтар» переміг би в овер-таймі чи серії пенальті.
Занадто тонка матерія. Занадто велика залежність від креативних, але нестабільних в плані характеру, емоцій бразильців. А прибери бразильців із команди взагалі – і вийде те саме «Динамо». Зі своїм обмеженим стелею простором.
Ось така ситуація. «Шахтар» і «Динамо» почуваються далеко не так комфортно, як кількома роками раніше. І умови для розвитку команд – далеко не такі зручні. І особисті поєдинки між флагманами уже далеко не такі яскраві, як раніше. Часи змінюються.
Ігор
Семйон