— Старого знайомого Калитвинцева у Москві провідали?
— А як же. Я тут п'ять ігор відвідав: ЦСКА – «Арсенал», «Локомотив» — «Оренбург», «Торпедо» — «Бєлгород», «Динамо» — «Шинник» і «Спартак» — «Терек». Враження самі найпозитивніші. Бачив, як Юрій Палич демонстрував уболівальникам кубок, як капітаном виводив команду на поле Лоськов. Як «Спартак» святкував чемпіонство. Побачив старого друга Бориса Петровича Ігнатьєва, якого в свій час влаштовував на роботу в «Аль-Іттіхад» — разом з «армійцями» Татарчуком і Сергєєвим. «Динамо» і «Торпедо» — це національне надбання Росії, і мені дуже приємно, що до повернення «біло-синіх» в Прем'єр-Лігу доклав руку мій перший офіційний клієнт. Адже це я займався трансфером Калітвінцева в «Трабзонспор», — цитує Варгу championat.com.
— Це була єдина гідна пропозиція?
— Трохи раніше, коли кияни «Барселону» з сумарним рахунком 7:0 «винесли», до нього проявляв інтерес клуб англійської Прем'єр-ліги. Я повідомив Юрію про нього. І знаєш, що він відповів? «Шандор, я не можу залишити свою команду. Ми, напевно, виграємо Лігу чемпіонів».
— Та плеяда, мабуть, могла.
— Фергюсон на жеребкуваннях молився: «Тільки б не «Динамо»!». Шкода, у півфіналі кияни на «Баварії» спіткнулися. Команда була дивовижна.
— До того часу, як Калітвінцев дозрів для переїзду за кордон, його позиції в «Динамо» були вже не такі міцні. 31 рік – не ветеран ще. Чи у Лобановського існували на цей рахунок упередження?
— Таке ж відношення до Лужному було: 31 рік, пора потихеньку до «пенсії» готуватися. І раптом хлопець їде в «Арсенал» і проводить там чотири роки. Чемпіоном Англії стає, Кубок бере! Вік – річ умовна. Деяким сучасним футболістам в 25 вже треба зав'язувати – так себе ведуть. А деякі до 40 гідно грають.