На Depo.Сектор перелік аргументів «за» та «проти» потенційного призначення Михайленка на відповідальну посаду в київському клубі.
За Михайленка
Дмитро Станіславович показав свій тренерський талант в цьому сезоні. З командою, яка збиралася «з миру по нитці», з молодих гравців та «збитих льотчиків», Михайленко зміг провести доволі непоганий сезон, набравши 37 очок – на рівні міцного середняка ліги. І не його вина, що 15 з цих очок було знято з клубу за «фінансові гріхи». Свою справу тренер робив доволі якісно, та ще і у форс-мажорних обставинах – на фоні постійних чуток про невідворотну смерть «Дніпра».
Михайленко вміє працювати з молоддю. Багато молодих талановитих «дніпрян» голосно заявили про себе саме в цьому сезоні і саме під орудою Михайленка. А так як в «Динамо» теж вже не перший рік говорять про необхідність зміни курсу і орієнтації на власних вихованців, такий наставник буде корисним для команди, що омолоджується.
Михайленко може допомогти «Динамо» переманити талановитих «дніпрян». Не секрет, що на «Дніпро» очікують непрості часи – команда може опинитися як в Другій лізі, так і взагалі втратити професійний статус. А перспективних гравців у складі «дніпрян» чимало, і на них вже «полюють» як українські топ-клуби, так і закордонні потенційні покупці. Якщо Михайленко стане головним тренером «Динамо», то київському клубу буде легше знайти підхід до молоді «Дніпра», якщо кияни виявлять бажання запросити до себе когось із них. Саме Михайленко може стати головним посередником у перемовинах.
Михайленко – не чужий для «Динамо». Не те, щоб це був головний аргумент, але він має вагу. Дмитро Станіславович сім років грав за столичний клуб, знає президента, знає, як все влаштовано в «Динамо», тому для нього не має стати проблемою швидка адаптація в стані вже екс-чемпіона країни.
Проти Михайленка
Відсутність досвіду. Михайленко, по суті, лише один сезон у великому українському «футбольному бізнесі». Так, цей сезон можна назвати вдалим і впевненим, але все ж, це всього лише один сезон, за яким не варто поспішати з висновками. Можливо, Дмитру Станіславовичу варто спробувати свої сили спочатку в менш статусному клубі, ніж «Динамо», а вже потім братися до роботи в Києві.
Відсутність тиску в «Дніпрі». Чи готовий Михайленко до критики на свою адресу? І не просто критики, але й іноді – критиканства. В «Дніпрі» на нього майже не тиснули – всі розуміли складність ситуації, в яку потрапили «дніпряни», тому з тренера не питали по повній програмі, і цей комфортний стан дозволяв спокійно працювати, зосередившись лише на тренувальному процесі. В «Динамо» точно буде по-іншому. А якщо згадати те, що Михайленко-гравець свого часу не дуже добре реагував на тиск з боку трибун, то не факт, що Михайленко-тренер одразу пристосується до стресових обставин в столиці.
Михайленко – не авторитет для Суркіса та зірок «Динамо». Дуже влучно на прес-конференції після поразки від «Зорі» сказав головний тренер киян (поки що?) Сергій Ребров: «Або треба міняти тренера, і дати якийсь сплеск мотивації футболістам, або треба освіжити склад». Якщо змінювати Реброва на Михайленка, то чи буде це тим самим «сплеском мотивації»? Можливо, на короткочасному відрізку сезону – так, але загалом – навряд чи. Якщо вже Ребров – славетний бомбардир «Динамо» та збірної, футболіст, що грав та забивав в АПЛ, не став авторитетом для нинішніх зірок «Динамо» з їх величезними зарплатами та не менш великим почуттям власної величі, то про Михайленка і говорити годі.
Те ж саме можна сказати і про відношення з боку Суркіса, який тільки на словах підтримує своїх тренерів, а на ділі часто займає сторону гравців. «Динамо» потрібен тренер, який стане для президента авторитетом і змусить довірити йому прийняття найважливіших рішень. Михайленко, який в «Дніпрі» взагалі не бачив на власні очі президента клубу, навряд чи готовий вимагати від Суркіса хоча б чогось серйозного та кардинально нового.