- Андрію, цілий день приймаєш привітання?
- Так, дзвінків дійсно багато. Мені навіть якось незручно.
- Як ти відреагував на виклик Андрія Шевченка?
- Я розумію, що це аванс, тому поки не знаю, як реагувати.
- Ти в житті такий же спокійний, як і на полі?
- Думаю, так. Мені приємно, що мене викликали в збірну, але я розумію, що потрібно ще багато працювати.
- Тебе важко вивести з рівноваги?
- Напевно, важко. Хоча всяке буває (посміхається).
- Холоднокровність - запорука успіху у воротарській справі?
- Звичайно, без цього важко.
- У дитинстві твоїм кумиром напевно був Андрій Шевченко. Чи не так?
- Взагалі моїми кумирами були воротарі, але Шевченко був гордістю всієї нашої країни. Я ним, як і всі хлопчаки, не міг не захоплюватися. Найкращий футболіст світу, що тут можна ще додати...
- Ти вже уявляєш собі першу розмову з головним тренером збірної?
- Поки про це не думав. Хоча чесно зізнаюся - коли він мене викличе, хвилювання точно буде.
- Доведеться поміряти тиск?
- Не думаю (посміхається). Але він напевно підніметься.
- На кого з голкіперів ти рівнявся в дитинстві та на кого рівняєшся зараз?
- У дитинстві - на Ікера Касільяса та Джанлуїджі Буффона, а зараз - на Мануеля Нойєра і Давіда Де Хеа. Не можу, звичайно, не виділити і Андрія Пятова, який вже багато років абсолютно заслужено є кіпером номер один в Україні.
- У збірній з воротарями працює іспанський фахівець Педро Харо. У «Дніпрі» ти його не застав, але напевно чув про його вимоги...
- Так, мені багато про це розповідали. Знаю, який у нього стиль роботи. Всі говорять, що це хороший тренер. Мені буде дуже приємно з ним познайомитися.
- Ти знаєш, що з приходом Андрія Шевченка збірна почала дуже ретельно ставитися до питання виходу з оборони, і в цьому процесі найактивнішу участь бере воротар. У «Дніпрі» у вас такі ж вимоги?
- Загалом так. У клубі від нас вимагають грати через пас, але в національній команді, думаю, все це відбувається на більш високому рівні.
- Фахівці кажуть, що гра ногами - твій головний козир...
- Так у мене поки взагалі немає ніяких козирів! Мені треба в усьому додавати.
- У той же час ти іноді допускаєш помилки на виходах. Приділяєш цьому компоненту більше уваги?
- Намагаюся працювати. Найголовніше - грати на виходах, а не стояти у воротах. Так мені кажуть тренери, і я з ними згоден. Так що намагаюся виходити якомога частіше.
- У «Дніпрі» ти керуєш обороною, складеною переважно з молодих хлопців. У збірній доведеться, в разі чого, гримнути на досвідчених виконавців. Зможеш?
- Я ніколи ні на кого не кричу - не любитель цього. Але керувати потрібно. Якщо я хочу чогось досягти, комусь щось довести, то мені доведеться підказувати всім, незважаючи на особистості, -
р
озповів Лунін в інтер
в'ю zbirna.com
.