Про роботу Андрія Шевченка
Мені дуже пощастило, що я на початку гри кар'єри Шевченка мав нагоду працювати з ним в київському «Динамо.» Я знаю його не тільки як професійного футболіста, але і як хорошу людину, яка виховувалась в нормальній працюючій сім'ї, який знає всі труднощі з якими стикається той, хто досягає якихось висот. Я завжди своїм гравцям приводив в приклад фразу з його інтерв'ю. Коли Андрій добився всього в Італії, та опинився в Англії, а там в нього щось не виходило, він сказав: «На жаль, зараз на більшість людей не радіють успіху когось або чогось, і радіють невдачам.» Це каже, людина, яка випробувала і радість і невдачі. Молодим хлопцям я завжди кажу: «Не думайте, що футбольна кар'єра закінчується, коли ви перестаєте бути гравцями. У майбутньому житті ви зіткнетесь з безліччю проблем, з якими вам буде дуже важко впоратися. Тому вже зараз вчіться на прикладі таких людей, як Андрій Шевченко, який досягнув всього, як футболіст, і тепер тренер».
Я б відмітив таку якість Андрія: ніколи один тренер нічого не буде в змозі зробити. Один може тільки розвалити. Шевченко зібрав хорошу команду професіоналів, яких він знав, з якими стикався під час діяльності. Крім того, для тренера завжди важливо не слухати деякі поради з боку. Головне - це тренерська порада, яку він має. З ним він роздяляє і радості і горе. А прийняття рішень залишається на тренері. І Андрій цього не боїться. Прийняти рішення в першій календарній офіційній грі національної збірної поставити склад в 5, якщо мені не зраджує пам'ять, дебютанти, молоді хлопці, це зможе не кожен досвідчений тренер. Особисто б я,зараз у своєму віці, ніколи б так не зробив. Мужність, яку має Андрій допоможе йому в його майбутній кар'єрі, як тренера.
Про гру з Мальтою
Я не пам'ятаю ні одного тренера українського футболу, який до гри сказав, що буде грати у двох різний складах за винятком воротаря. Цей матч не визнано офіційно, тому що в товариських іграх прийнято зробити до 6 змін, і Шевченко зробив 10. Він хотів дати можливість зіграти всім футболістам. Запрошувати на збори, брати участь у тренеровочному процесі і не грати? Для це футболіста важко. у цьому він все ще залишився футболістом і це має допомогти йому в тренерській кар'єрі. робити висновки про контрольній грі? Не дай Бог! Тим більше вони грали з перевагою. Стандартні позиції, десь не прослідкувати - в житті все може бути. Великий Лобановский також часто програвав контрольні зустрічі, що здавалося б не мали ніякого значення. Реагувати на це потрібно по-іншому.
Про тиск на Шевченка
Я думаю, що вже зараз Андрій Миколайович знає, як відходити від цих поразок, від невдач, які ще будуть в його тренерській кар'єрі. Хоча тиск не припинився і після перемоги команди, причому в офіційній грі. Але я думаю, що він був і не в таких стресових ситуаціях. А ЗМІ, знаєте, яку роблять службу? Щоб карась не дрімав. Стан, який створюють ЗМІ, примушує людину думати, бути постійно в напрузі і не розслаблятися. Але тільки в тому плані вони грають хорошу роль, якщо розбирають саме футбол. Коли є критика, її потрібно сприймати. Коли «критиканство» - є таке слово, яке не я придумав, - тоді звичайно, потрібно відробити одне від іншого. Андрій, думаю, з цим розбереться.
Про кризу у футболі
Зараз не позаздриш не лише Андрію Миколайовичу, на чолі збірної України, але і усім тренерам, які працюють з молоддю. Якщо раніше, коли працював я, в Радянському Союзі, коли працювали з нами, щоб керувати командою, не потрібно було мати якогось особливого багажу знань, то зараз кожна людина - особистість. У нього і адвокати є і агенти, група підтримки, яка дає поради, і які не повинні, начебто, давати нормальні люди. Але усе це походить з любові до людини. Рідному і близькому завжди хочеться давати поради, якось підтримувати. Але є такий вислів в педагогіці: Якщо хочеш згубити людину, дозволь йому робити все, що він хоче. Зараз футболістам не можна дозволяти багато.
Про ставку на молодь
Ті гравці, які поїхали в Європу і там у них щось не виходить, і які приїжджають у збірну без ігрової практики, - це проблема усіх збірних. Є гравці, які потрапляють в серйозні топові клуби, і там з якихось причин не грають. Але Андрій і тут знаходить вихід. Якщо тренер в тренувальному процесі, який відбувається напередодні гри, хоча там і занадто мало час, довіряє цим гравцям, значить, він бачить, що вони виглядають набагато краще, ніж інші. А критикувати після гри, коли хтось зіграв погано? Якби це було сказано до гри, і була гарантія, що вони зіграють краще, то можна було б це якось обговорювати. Андрій робить все правильно, виходячи з тієї ситуації, яку він бачить усередині колективу напередодні цих ігр.