Домагой Віда – приклад того, що своїми в українському футболі можуть бути і легіонери. Домагой Віда став відданим бійцем «Динамо», в чому заслуга, власне, самого футболіста – його характеру, підходу до справи, самопожертви. У «Динамо» з більшістю хорватів взагалі стосунки складалися добре.
Заслуга «Динамо» в тому, що футболіст зумів підвищити свій ігровий рівень. Бо з Загреба Віда переїжджав до Києва зовсім сирим. То була зимова перерва сезону, в якому київське та загребське «Динамо» зустрічалися у Лізі чемпіонів. Віда відіграв обидва поєдинки проти киян і, очевидно, саме тоді впав в око функціонерам українського гранда.
Доволі швидко хорват змужнів, обріс м'язами, набрався впевненості і перетворився на ключового футболіста київського «Динамо». Універсалізм Віди протягом кількох років дозволяв киянам мужньо протистояти проблемам у захисті. Ще одна важлива якість Віди – це відданість команді. Відданість, якій можуть позаздрити навіть доморощені київські футболісти.
«Динамо» могло продати Віду раніше, проте необхідності у цьому не було. Домагой – то капітал, що перебуває в обороті і приносить дивіденди. Але настає момент, коли цей капітал логічно вивести. Десять мільйонів за захисника – суттєве поповнення бюджету. Тим паче зараз, на фоні звісток про можливі проблеми з фінансуванням київського клубу.
Поки що немає підстав говорити про масштабну перебудову, що могла б виникнути з приходом нового тренера. Проте й так, як раніше, теж не буде. «Динамо» змушене жити по ресурсах і, можливо, настав час одного з найкращих своїх футболістів виміняти на реальні гроші.
Ігор
Семйон