Як ми вже згадували, у неділю останній українець (Іван Зотько з дублю іспанської «Валенсії») закінчив сезон 2016/17. А вже сьогодні перший - Дмитро Ховбоша з вірменського «Алашкерту» - почне сезон 2017/18 виступом у першому раунді Кваліфікації Ліги Чемпіонів. І саме в цьому випуску ми підводимо підсумки виступів українців у Польщі та на схід від неї.
Польща. Підсумки сезону 2016/17
Тарас Романчук, «Ягеллонія» - 35 матчів ліги та Кубка (29, 22), 5 голів, 5 асистів
Перше півріччя було, мабуть, найкращим у кар'єрі Тараса. Перше місце за схемою «гол+пас» (4+5, до речі, більше, ніж протягом попередніх двох сезонів в «Ягеллонії» разом) серед опорників ліги. Команда програвала і вигравала згідно коливань його форми, а закінчила рік першою. Такий успіх опорник пояснював вдалою літньою підготовкою, на відміну від минулорічної. Й справді, десять очок в перших чотирьох турах, з них дві перемоги з рахунком 4:1, домінування в центрі поля завдяки праці українця та два його асисти - пас під удар здалеку і скидання головою в центрі штрафного - і нікого не здивували ані пропозиція від турецького «Коньяспора» на суму в мільйон євро, ані жорстка відмова «Яги». А після двох менш успішних серпневих матчів «Лехію» (0:1) під час його ударів рятували лише воротар та поперечина, а «Гурніку» (2:0) та «Шльонську» (4:0, вихід сам-на-сам і «черпак» над воротарем) він все ж забив.
Втім, саме тоді почався головний осінній спад гравця і команди. Програні дуелі, контратаки суперника, майже автогол, інертність в атаці, стійки, погані удари. Дві поспіль заміни, а потім друга в сезоні «лава». І виліт з Кубка і втрата лідерства в лізі після чотирьох матчів без перемог. Лише камбек Романчука повернув і перемоги, і перше місце. А гол і асист проти «Пяста» (2:0, оберт на лінії воротарського із захисником на спині і закидання одним дотиком на хід партнеру з власної половини поля) - вивели його майже в усі збірні туру. В останніх ж турах року українець діяв небездоганно в обороні (не прикрив двох авторів голів), зате забив і зробив два асисти (всі - головою з «стандартів»).
Другу частину сезону «Яга» почала нерівно - впевненими перемогами вдома і поразками або навіть розгромами в гостях. Тому тимчасово й втрачала перше місце. Однією з причин була нестабільність Романчука. Уродженець Ковеля погано підготувався взимку, та й, схоже, надто відволікався на приготування до травневого весілля. Тож в двох програних гостьових матчах чимало фолив і програв по гольовому двобою. Замкнутий простріл в матчі проти «Гурніка» (5:0), капітанська пов'язка і дві чудові нагоди забити у ворота «Погоні» (1:0) не допомогли - запас гравця і втрата лідерства командою.
Лише в квітні, після місяця без «старту», він набрав форму, регулярно був серед кращих за торканнями м'яча і передачами і добре підключався в штрафний без м'яча. Щоправда, в центрі поля він і команда не завжди грали вдало і тому іноді пропускали по 2-3 голи за матч. Тому після 20-ти турів з 37-ми і десяти поспіль на першому місці білостокці були розгромлені «Лехією» (0:4, Тарас не перервав гольовий простріл і пропустив гольову контратаку). Згодом не перемогли «Легію» (0:0). А, коли в останньому турі столична команда зробила подарунок супернику і не виграла у «Лехії» - «Яга» відповіла тим же, не вигравши у «Лєха» (2:2). Романчукові ще й довелося виносити м'яч з лінії власних воріт.
Дмитро Хомченовський, «Ягеллонія» - 29 (16, 6) матчів ліги та Кубка, три голи і два асисти
Втратив рік в іспанській Сегунді і прийняв пропозицію «Яги» з сезонним запізненням. Попри статус «потенційної зірки ліги» (польська преса) та допомогу «російськомовної діаспори» (його слова) пізно й почав сезон, лише в шостому турі. Хоча вже за тиждень, проти «Гурніка», віддав серію гострих пасів, серед них гольовий простріл на Черних і пас на того ж литовця, який асистував Романчуку. А гол і асист проти краківської «Вісли» (2:1, вдало перестрибнув опонента і скинув під удар здалеку Васильєву) надали йому місце майже в усіх збірних туру ліги. Взяв участь і в одному з голів у ворота «Шльонська» пресингом воротаря. Однак травма коліна вибила його на місяць, підпускали Дмитра до гри дуже обережно, і в листопаді-грудні він іноді виходив в «старті», іноді на заміну і зазвичай грав пасивно.
2017-й рік він почав в стартовому складі, серіями «кросів» і навіть голом у ворота того ж «Гурніка» в контратаці. Однак занадто часто випадав з гри, не влучав у порожні ворота на добиванні, його паси були хоча й гострими, однак неточними. Варто згадати хіба що участь в голі у вищевказаному матчі проти «Термаліки» і в матчі проти «Пясту» (1:0). І ударні 20 хвилин «Яги» проти «Лєха». Тоді він встиг стати першим на полi за «кросами». Та загалом друга частина сезону вийшла слабкою.
Перше «срібло» в історії - чудове досягнення для скромного клубу. Але ж «золото» було так близько!
Володимир Костевич, «Лєх» - 19 повних матчів ліги і Кубка, два асисти
«Лєх» (3 місце) посприяв створенню неймовірно напруженої ситуації в останньому турі, коли різниця між чотирма командами, які ще й грали одна проти одної, становила лише два очки. А ще взимку це здавалося малоймовірним з боку познаньців. Натомість, другу частину сезону вони почали шістьма перемогами поспіль з різницею м'ячів 17:1. Не в останню чергу завдяки допомозі новачка «з залізними легенями», який змусив всіх «забути про Тамаша Кадара» (цитати з польської преси).
Костевич справді невпинно рухався, розгортав швидкісні атаки і за «кросами» та за загальною кількістю торкань та пасів майже завжди був кращим на полі, і дуже часто - з дворазовою перевагою над конкурентами. Та ще й в обороні допоміг воротареві встановити рекорд клубу за «сухими» матчами протягом сезону - 20. Хіба що точність залишала бажати кращого. Відтого й лише два асисти.
Звання MVP матчу проти «Пясту» (3:0) від 46-ти відсотків вболівальників попри дубль Маєвські, третє місце в рейтингу кращих гравців команди в лютому. Збірна туру ліги після асисту в матчі з «Рухом» (3:0, закидання під удар зльоту). Щоправда, в тому ж березні «Лєх» двічі зіграв внічию 0:0, програв «Легії» (1:2) після програного Костевичем повітряного двобою та й загалом грав значно гірше як в атаці, так і в обороні. Вже в квітні гострий пас з флангу повз нього призвів до пенальті «Корони» (2:3). У фіналі Кубка, несподівано програному скромній «Арці», він хоч і відзначався в атаці і знову був визнаний MVP команди, але й двічі не втримував суперників під час гольових атак. Він порушив лінію штучного офсайду в матчі проти «Легії» (0:2). Зіткнувся з власним воротарем в гольовому епізоді матчу проти «Вісли» (1:2). Надто втомився і не встиг зупинити два голи «Ягеллонії», забиті з-під нього. І відновленням зимової активності в «кросах» та торканнях м'яча не компенсував ці помилки. Яскравим гравцю та команді бракувало виваженості та точності.
Сергій Пилипчук - 26 матчів ліги (19, 6), 3 голи
Бурхливий, нерівний сезон. Невдалий експеримент проти «Заглємбе» на позиції лівого захисника (0:4, не перервав дві гольові подачі), активний матч вже лівого вінгера і гол у ворота «Погоні» (1:1, отримав довгий пас і відтіснив захисника як справжній форвард), пасивність в атаці надалі. Запас у антирекордному в історії клубу матчi з «Краковією» (0:6), ще один невдалий експеримент на позиції вже лівого опорника («Шльонськ», 1:2), травма, звільнення головного тренера, фінансові проблеми, останнє місце в лізі - все це відбулося ще до початку зими. І серія з шести поразок поспіль була перервана лише з поверненням Сергія і одним з його найкращих матчів в польській кар'єрі, з голом і пенальті (нереалізованим партнером) після двох його повітряних двобоїв у воротарському «Брук-Бет Термаліки» (3:1), заробленою прямою червоною карткою для суперника і ще трьома небезпечними ударами. Втім, незадовільна фізична форма змусила його знову сісти на лаву. Хоча б команда спуртувала аж до дев'ятого місця.
І в 2017-му заважали травми. На полі Сергій відзначався хіба що небезпечними ударами здалеку, нерідко випадаючи з командної гри. Хоча б найкращим матчем найслабшої гостьової команди ліги була зустріч у Варшаві з «Легією» (1:1), в якій й українець відзначився. Гол на межі офсайду (точніше, за межею, але арбітр зарахував), майже асист, перше місце на полі за ударами по воротах. Однак це було лебединою піснею, і «Корона» (закінчила сезон п'ятою) в підсумку вирішила не подовжувати контракт з гравцем.
Артем Путівцев, «Брук-Бет Термаліка» - 34 матчі ліги (33 повних), два голи і один асист
Почав сезон слабенько. Асист до голу у ворота «Краковії» (3:2, суперник часто і небезпечно атакував) - лише влучання м'яча в нього. У наступних двох матчах він недалеко вибив м'яч і програв повітряну боротьбу в гольових епізодах. Мало не автогол проти «Погоні», травма плеча і заміна за рахунку 0:1 (підсумковий - 0:5) - саме це... допомогло гравцеві та команді. Артем знову став лідером за торканнями м'яча, загрожував воротам здалеку і впевнено працював в обороні й проти «Легії» (2:1, 12 вибитих м'ячів, сім перехоплень), й у семи наступних матчах, в яких «слоники» пропустили лише тричі. І навіть спад команди (три поразки поспіль) не вплинув на гравця - з його зони в цих матчах не завдавали жодного удару по воротах. Лише в грудні, дивно, що саме на тлі камбеку команди, він програв гольові дуелі в двох матчах.
І для нього одним з кращих матчів за свій клуб в 2017-му була гра з чемпіоном. 28-го лютого оборона «Брук-Бет Термаліки» дозволила «Легії» (0:0) лише два удари у площину. 0:0 з «Рухом» (навіть заробив пенальті) також цілком можна занести йому в актив. Та й в більшості інших лютнево-березневих матчів 77-й номер грав пристойно. Однак загалом «слоники» завалили другу частину сезону, здобувши лише три перемоги, скотившись з другого місця на восьме і практично ставши «хлопчиком для побиття» чемпіонського плей-офф.
Голи Артема у ворота «Шльонська» (1:2, на добиванні), і «Вісли» (2:3, головою зі штрафного) не компенсували невдачі в обороні, наприклад, зрізаний у власні ворота простріл гравця краківської команди. Або не перервані гольові навіси в обох матчах. Або ще один автогол в матчі проти «Лєха» (0:3, рикошет) і забитий гол з-під нього тоді ж. У ще одному матчі проти «Легії» (0:6) при цілковитому провалі партнерів він залишався останнім і боровся наодинці, зазвичай програючи. У двох останніх матчах не перервав по гольовому навісу.
Володимир Коваль, «Брук-Бет Термаліка» - 5 матчів ліги (0, 0)
Компліменти від головного тренера за працю на тренуваннях, скарги його ж на відсутність паспорта однієї з країн Євросоюзу і на серйозну конкуренцію за одне з трьох легіонерських місць. Саме тому Коваль частіше залишався поза заявкою, ніж потрапляв до неї, а ігрових хвилин отримав лише 62.
Віталій Гемега, «Вісла» Плоцьк - 8 матчів ліги (3, 0)
У таборі «Вісли» були вельми задоволені орендою з київського «Динамо» цього швидкого вінгера. Збори з командою були відмінними (Віталій забив гарний гол), а в першому матчі ліги проти «Лехії» (2:1) він дуже активно вибігав в небезпечні контратаки. Однак в наступних двох матчах був непомітний, а в одному з них («Пяст», 1:2) ще й програв повітряну дуель автору вирішального голу. Тому сів в запас і далі лише іноді виходив на заміну. Наприкінці грудня залишив Польщу.
У Чемпіонаті Білорусі-2017 чотири голи забив Олександр Батіщев («Крумкачи», 12), три - Євген Чумак («Днєпр», 10), Роман Локтіонов («Нєман», 5) і Рінар Валєєв («Іслоч», 15), два - Віталій Квашук («Вітебськ», 8), Олександр Сафонов та Дмитро Юсов (обидва - «Слуцьк», 4), а також Дмитро Башлай («Днєпр»). Один - одноклубник останнього Владислав Гевліч, Михайло Калугін з «Крумкачи», Сергій Кулiнiч з «Мінська» (13) і Олександр Нойок зі столичного «Динамо» (2). А також Богдан Рудюк з «Днєпра» і Максим Слюсар з «Славії» (14). Нойок отримав одну червону картку.
У Чемпіонаті Грузії-2017 десять м'ячів на рахунку Миколи Ковталюка («Колхеті», 9), шість забив Ярослав Квасов («Динамо» Батумі, 8), два - Г'юлі Манджгаладзе («Самтредія», 3). Ковталюка та Манджгаладзе по разу було вилучено з поля.
У Чемпіонаті Казахстану-2017 чотири м'ячі забив Володимир Аржанов («Кайсар», 6), три - Максим Фещук («Тараз», 8) та Кирило Ковальчук («Ордабаси», 3), два - Євген Ткачук («Іртиш», 4). Фещук в 2016-му встиг забити сім м'ячів за «Дачію» в молдовській лізі.
У Чемпіонаті Литви три голи забив Максим Марусіч («Йонава», 6), один - Юрій Верещак («Атлантас», 4). У Чемпіонаті Узбекистану-2017 одного разу відзначився Володимир Баєнко. Його «Бухара» йде шостою.
За «Дачію» (2) забив п'ять м'ячів Олександр Каблаш, з них чотири - у 2017-ому році. Василь Палагнюк забив два голи за «Дачію» в 2016-му, а Максим Гавриленко - один в 2017-му. Віталій Балашов чотири рази відзначився за «Мілсамі» (3), всі - у поточному році. Олег Єрмак свій гол за «Зарю» (4) забив у листопаді, а Андрій Слінкін за ту ж «Дачію» - ще в серпні. Єрмакa та Балашовa по разу було вилучено з поля.
У Чемпіонаті Росії три голи восени і один - навесні провів Пилип Будківський («Анжи», 12). Також на його рахунку два осінніх голи в Кубку. Два голи за «Ростов» навесні і один за «Рубін» восени забив Марко Девіч. У травні свій гол забив Тарас Михалик («Локомотив», 8). Останній також виграв Кубок Росії. Денис Кулаков («Урал», 11) відзначився асистом.
«Істіклол» з Душанбе з Артемом Барановським (не пропустив жодної хвилини) пробився до півфіналу Кубка АФК, де свій перший матч проведе у серпні.
