На стадіон по паспорту: наскільки це законно?

Збірна України 1 Липня, 20:30
«Футбол 24» намагається розібратися, чи має право ФФУ перевіряти у вболівальників при вході на стадіон документи.

Журналіст Роман Бебех на своїй сторінці в «Фейсбуку» розмістив повідомлення, в якому міститься відразу дві цікавих новини. Перша – при Федерації футболу України створено наглядову раду з розповсюдження квитків на матчі національної збірної. Пан Роман на громадських засадах у цю раду ввійшов і сповістив, що сьогодні відбулося її перше засідання. На ньому було прийняте рішення, яке виливається у новину №2.

«На наступний домашній матч національної збірної України проти Туреччини квитки будуть продаватися не лише на документи, але й при вході кожного уболівальника перевірять на наявність паспорта чи водійського посвідчення, яке має відповідати імені, написаному на квитку,

- сповіщає пан член наглядової ради.

– Тобто кожен глядач буде ідентифікованим. Раніше УФІ-ФФУ-маркетинг продавали по чотири квитки на документ. Тепер лише один. Я впевнений, що знайдеться тисячі фанів, яким це нововведення не сподобається. Але це робитиметься заради безпеки на стадіоні. Ми всі хочемо рухатись у бік цивілізації. Де кожна людина має персонально відповідати за вчинені дії на стадіоні. І щоб потім ніхто не розповідав байки про «оплот», який працював на чиєсь замовлення».

Виходячи з вище зацитованого, можна зробити висновок, що ФФУ збирається не лише побороти явище перекупництва, а й вести чіткий контроль за всіма людьми, які відвідують футбольні матчі. Втім, чи не розбігається це з нормами чинного українського законодавства?

Взяти, скажімо, Закон «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів». Стаття 18 гласить наступне.

1. Прохід на територію спортивної споруди забороняється глядачам, які:



1) не мають відповідного квитка;



2) відмовляються від огляду поліцейськими, служби безпеки спортивної споруди (футбольного клубу) або представниками обслуговуючого персоналу спортивної споруди, який проводиться у встановленому порядку;



3) порушують встановлені правила щодо пронесення на територію спортивної споруди відповідних предметів або речовин;



4) перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння;



5) не досягли 14-річного віку і перебувають без супроводу дорослого.



Це все. Відповідно рішення новоствореної наглядової ради при ФФУ не має під собою належного юридичного підґрунтя. Щоправда, час для того, щоб ввести нововведення в юридичне поле, ще є. Для цього український парламент має прийняти так званий «Закон про фанатів», розмови про доцільність існування якого дивним чином спалахнули з новою силою після безладу, вчиненого під час фінального матчу аматорського чемпіонату України фанатами харківського Металіста-1925.

Не хочеться вірити в теорії змов і конспірологію, але деякі факти змушують задуматися. Ні, мова не про присутність на матчі між Металістом-1925 і Агробізнесом міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який за всім тим неподобством спостерігав вживу. Арсен Борисович – харків’янин, серед нинішнього керівництва клубу з рідного міста в нього багато друзів. Тому його споглядання за матчем у компанії колишнього свого заступника на посаді глави Харківської облдержадміністрації Сергія Стороженка виглядає цілком природнім.

Дивує інше. Ще не встигли навколо скандалу влягтися пристрасті, як власник клубу Агробізнес і за сумісництвом новий віце-президент ФФУ Олег Собуцький зробив гучну заяву, що в колі харківських ультрас було 46 спрямованих спеціально на організацію безладів «оплотівців».

Але то тільки слова. Представники харківського клубу пішли далі і розміщеній о сьомій ранку (!) наступного дня на офіційному сайті Металіст-1925 заяві поміж вибачень учасникам, організаторам, вболівальникам і суперникам вказали наступне:

«Ми почали внутрішнє розслідування і разом з сумлінними активістами ГО «Ультрас Харків» хочемо виявити призвідників інциденту 19.06.2017 року, зробивши все, щоб в подальшому подібне не повторилося. Ми не дамо можливості відвідувати стадіони всім, хто схильний до хуліганства і насильства. Ми також повністю солідарні із заявою Президента ФФУ А.В. Павелка про ініціювання розгляду у Верховній Раді України законопроекту про безпеку глядачів до, під час та після проведення футбольних матчів».

Власне, те, про що на фанатських форумах говорили ультрас інших клубів, почало знаходити своє підтвердження майже миттєво.

«Сумлінні активісти ГО Металіст-1925 і колишній прокурор Стороженко звертаються до Авакова і Павелка прийняти антифанатський закон, після дивних заворушень на НСК, -

йшлося в заяві динамівських фанатів, оприлюдненій на падліку ГО «Друзі Динамо».

– Нагадаємо, що вчора було зірвано фанатське перемир'я. Причому зроблено це в цинічній і показовій формі. Ми уважно стежимо за розвитком ситуації, але на наш погляд, це лише завершальна стадія по нейтралізації воїнів світла, воїнів добра © перед виборами в Україні».

Наразі ті заходи, про які сповістив пан Бебех, стосуватимуться лише матчів збірної. Однак зрозуміло, що в разі прийняття «Закону про фанатів» суворий паспортний контроль розповсюдиться на всі поєдинки, які проводитимуться на території України, без винятку.

Якщо так, то ця норма доволі сильно перегукуватиметься з окремими положеннями в одному з прийнятих 16 січня 2014 року ручним голосуванням диктаторським законом. Вчитуємося в те, за що проголосували тоді під чвакання діда Олійника «235 за» реґіонали, серед яких зокрема були й два новоспечених члени нинішнього виконкому ФФУ Москаленко та Герега.

У статті 1 Закону України «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв’язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів» вносилася поправка, згідно з якою обов’язковими реквізитами квитка ставали прізвище та ім’я його власника. Нову редакцію також отримував пункт 1 частини третьої статті 13:

У встановленому законодавством порядку здійснювати із залученням стюардів огляд глядачів та вимагати від них пред’явлення документів, що посвідчують особу, під час входу на територію спортивної споруди або перебування на ній

.

Частину другу статті 17 доповнювали пунктом 4 такого змісту:

Пред’являти документи, що посвідчують особу, представникам організатора футбольного матчу, уповноваженим на реалізацію квитків, під час їх придбання, а також стюардам, працівникам служби безпеки спортивної споруди (футбольного клубу) або органів внутрішніх справ на їх вимогу під час входу на територію спортивної споруди або перебування на ній

.

Понад три роки тому ці норми вважалися диктаторськими. Не дивно ж, бо режим Януковича збирався встановити над кожним кроком громадян тотальний контроль. Нині, коли біля керма держави знаходяться проєвропейськи налаштовані демократи, активний учасник Революції Гідності Роман Бебех називає можливі новації з продажем квитків роботою «заради безпеки на стадіоні».

Проте навіть якщо припустити, що це справді так і метою реформаторів є виключно наведення порядку на стадіонах, а не переслідування потенційно ненадійних елементів, де гарантія, що завтра проєвропейськи налаштованих політиків знову не замінять ті, хто тягнув країну в Тайожний союз? Чи їх позиції аж настільки крихкі? Відповідно тоді їм навіть приймати нічого не доведеться, лише користуватися нормами, прийнятими «папєрєднікамі». Зрештою, «Де «Беркут»?» з уст пана Павелка під час того самого поєдинку Металіст-1925 – Агробізнес теж насторожують.

У цілому ж питання з паспортним контролем на стадіонах доволі дискусійне.