Після націоналізації «Приватбанку» родину Суркісів визнали пов'язаною з його екс-власниками – це призвело до втрати близько 300 млн доларів на примусове списання депозитів. Пізніше суд скасував рішення Нацбанку і зобов'язав «Приватбанк» виплатити Суркісам частину списаних коштів.
Здавалося, конфлікт вичерпано, але історія продовжилася. З 2009 року «Динамо» використовувало свою кредитну лінію в «Приватбанку», борг з якої досягнув 16 млн доларів. Її запорукою вважається ще один депозит – на 19,4 млн доларів. Але нещодавно НБУ заборонив видавати нові кредити клубу. Причина все та ж – родину Суркісів раніше вважають пов'язаною з екс-власниками «Приватбанку», незважаючи на рішення суду.
«Динамо» поскаржилося, що через заборону в клубі є проблеми з виплатою зарплат за травень, а Ігор Суркіс заявив, що Нацбанк «поширює неправдиву інформацію, навмисне маніпулюючи громадською думкою, а це негативно впливає на морально-психологічний стан працівників, тероризує людей і створює в колективі атмосферу тривоги і невпевненості в завтрашньому дні».
Tribuna.com попросила інвестиційного банкіра і фахівця відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергія Фурсу (на фото) допомогти розібратися в цій історії.
— Суркіси – пов'язані з «Приватом» особи?
— Є стандартна звітність, яка визначає, пов'язані особи чи ні. Але в даному випадку, так як «Приватбанк» був вельми креативний, навіть не можна назвати єдиний параметр зв'язаності.
У Суркісів визнані пов'язаними депозити. Головне питання: як виникли ці депозити. Сім'я Суркісів (три дружини Суркіса-старшого і дружина Суркіса-молодшого) прийшла в банк і взяла кредит. Він пройшов через кіпрські офшори і повернувся у вигляді депозитів, які пізніше були конфісковані.
За кредитом ніхто не платив, а умови його отримання були абсолютно не ринковими. З боку банку не було ніяких оцінок ризиків і спроб його повернути. Стороннім людям такі кредити не дають. Це і визначає зв'язаність сім'ї Суркісів з «Приватбанком».
Очевидно, що є особливі умови, на яких люди отримують гроші і приводять їх назад в банк. З більшою частиною кредитів пов'язаних осіб в «Приватбанку» саме таке і робилося. Свої компанії отримували багато грошей на неринкових умовах: під низькі ставки, з відсутністю застави або уявною заставою. Вони одержували гроші і зникали.
— А як же рішення суду?
— Це творче рішення українських судів – вони не можуть нічого скасувати. Суд якоїсь інстанції так вирішив, але рішення не буде виконуватися – воно піде далі в інші інстанції, вищі. Це питання особливостей роботи судової системи України.
Всі ці судові справи відбуваються, тому що 1 липня закінчується термін, коли колишні власники «Приватбанку» повинні були внести застави, щоб перетворити незабезпечені кредити в нормальні. Якщо вони не зроблять це до 1 липня – а всім очевидно, що вони це не зроблять – то включиться механізм судового переслідування, щоб забрати активи на суму всіх цих застав. Суму, яку держава витратила на націоналізацію.
Зрозуміло, що Коломойському і Боголюбову не сподобається, коли за ними почнуть бігати і забирати активи. Причому не тільки в Україні, а і в Європі. Є приклад Мухтара Аблязова і «БТА Банку» (Казахстан). Держава витратила 10 млрд доларів, щоб врятувати його банк. Потім з нього стягнули 2 мільярди. І досі він під прицілом.
Тому власники і пов'язані з «Приватбанком» особи намагаються торгуватися і робити все, щоб цей процес не був запущений. Як вони можуть торгуватися? За рахунок судових рішень. Вони ускладнюють життя, щоб потім якось це вирішити. Якщо говорити про «Динамо», то ми можемо побачити: «Ви не даєте гроші на команду, пограбували її. Давайте вболівальники будуть буянити під Нацбанком».
— Навіщо Суркісам кредит, якщо є гроші на депозиті?
— Це та ж схема, але тут депозит залишився. Він не був списаний і його можна забрати, тому що є кредит, під який закладений цей депозит. Всі інші депозити були списані.
«Динамо» не закриває цей кредит. І зараз вони намагалися взяти ще грошей з цієї кредитної лінії, щоб сплатити відсотки по ній же. Це нонсенс. Логічно, що Нацбанк заборонив це робити. Тим більше, на тлі всіх цих воєн.
«Динамо» хоче продовжувати збільшувати піраміду. Це міні-піраміда на тлі загальної, яка була збудована у «Приватбанку». Але у «Динамо» немає жодних підстав вимагати новий кредит.