Артем МАЛИШ:
- В першу чергу, нам хотілося перемогти на цьому турнірі, і показати свої сили. Ми довго йшли до цього тріумфу, було багато питань, багато слів щодо наших чемпіонств, тож прагнули довести, що ми – найсильніша команда України, і утретє завоювали чемпіонство.
Всі хлопці дуже серйозно налаштовувалися на цей матч, все-таки, це фінал. Можу сказати, що сьогоднішній поєдинок був найважчим і найбільш емоційним. У обох команд було багато моментів для взяття воріт. Якби ми не забили, а вони реалізували свою можливість, гра могла скластися зовсім по-іншому. Радий, що ми змогли виконати всі установки, зібратися, вийти на поле єдиною командою і перемогти.
Що стосується відбитого пенальті, звичайно, такі моменти надають команді сил і куражу. Ми відчули себе єдиною командою, єдиним цілим. Перед грою добре вивчили суперника, у півфіналі у них також була серя пенальті, ми пройшлися по кожному гравцеві і розібрали, хто як бив, з якою впевненістю і з яким розбігом. Тож ще до удару знав, куди битиме суперник. У тих моментах, коли реагував на небезпечні удари, було важливо зайняти правильну позицію, концентрувати увагу на м'ячі. Адже, коли втрачаєш концентрацію - втрачаєш поле і гру. Потрібно завжди контролювати себе і свої емоції, що не завжди вдавалося в кінцівці гри.
Емоції вже зашкалювали, серце було гарячим, не вистачало холодної голови і спокійних думок. Голова майже не думала, хотілося скоріше відсвяткувати. Напевно, це наша недоробка, але просто таких класних, емоційних і бойовитих матчів у нас, напевно, не було за всю історію. Та й рахунок дозволяв деякий авантюризм. Звичайно, були помилки, але куди ж без них. «УФК-Карпати» проявив себе дуже гідно.
Ілля МАЛИШКІН:
- Ми налаштовувалися сьогодні на боротьбу і щільну гру. Думали, в фіналі зустрінемося з «Шахтарем», а в півфіналі хотіли суперника легше, але коли дізналися, що вийшли на «гірників», нас це не збентежило. Ми вийшли на поєдинок з зарядженістю на боротьбу і показали, що не лише кращі за «донеччан» на даний момент, а й взагалі, динамівська академія найкраща в країні.
Сьогодні вийшов своєрідний реванш. На груповому етапі матч з «УФК-Карпати» складався для нас не дуже вдало, вони поставили біля своїх воріт щільний захист, якиий ми ніяк не могли подолати. А цьоого разу швидко забитий м'яч змусив львів'ян відкриватися. Вони стали більше атакувати, а ми на контратаках змогли забити ще три м'ячі. До слова, Сирота забив хороший перший м'яч.
Гра в обороні? У другій половині регулярного сезону вся команда в захисті трохи здала, в результаті чого пропускали багато м'ячів. Наприклад, в грі з тим же «Шахтарем», пропустили двічі, хоча, крім цього суперник більше нічого не створив. А коли готувалися до цього фіналу, зіграли з київським РВУФК 9:5, тобто, знову вся команда погано зіграла в обороні. Тренер тоді нам сказав, що першочергово потрібно вибудувати гарну оборону, щоб вся команда добре захищалася, а можливість, щоб забити м'яч, буде.
Вважаю, сьогоднішню перемогу ми заслужили. Те, що у нас забивають центральні захисники, а крайні підключаються до атак, це філософія «Динамо». Зараз багато команд в світі на найвищому рівні так грають: коли до атак підключаються і крайні, і центральні захисники. Футбол прогресує, і ми ростемо разом з ним. Те, що захисники починають атаки, це вже закон футболу. У «бий-біжи» зараз ніхто не грає. Початок всіх атак йде від центральних і крайніх захисників.
Що стосується мене, то моя основна позиція - правий захисник, з дитинства граю на цьому місці. Але досвід гри є скрізь: ставили і в центр захисту, і досить багато матчів зіграв на лівому фланзі оборони. На цьому ж турніри всі ігри зіграв правим захисником.