«Зоря» потрохи позбувається залежності від «Шахтаря», повертаючи йому його орендованих футболістів. «Олімпік» на цю залежність поки що й не «претендує», але в новому розіграші чемпіонату України під рукою у «гірників» таки буде своя команда – «Маріуполь».
Зрозуміло, що партнерські стосунки існували завжди і існуватимуть вічно. Нічого поганого в цьому немає до тієї пори, допоки ці стосунки не зачіпають розвиток усього середовища. Якби, наприклад, «Шахтар» оголосив «Маріуполь» своїм фармом і той продовжив би виступи у нижчих дивізіонах, займаючись обкаткою гравців «материнської» команди, нічого незвичного чи екстраординарного не відбулося б. Але коли такі «партнерські стосунки» мають місце на елітному рівні українського футболу і надають перевагу одному з претендентів на чемпіонство ще до початку боротьби, губиться суть спортивного принципу.
«Шахтар» може відхрещуватися від якихось «стосунків» з «Маріуполем». І заяви про те, що маріупольці віддавали, віддають і будуть віддавати очки «гірникам» без бою, не матимуть під собою чітких обґрунтованих доказів. Це наче потоки контрабанди на Закарпатті – усі про них знають, але ніхто зафіксувати і перехопити не може. Але як мінімум однин нюанс в цьому питанні на поверхні – нюанс, що стосується орендованих футболістів.
Зі слів Паулу Фонсеки, клуб не збирається відходити від практики заборони своїм футболістам виступати у складі інших команд проти «Шахтаря». Відтак, чим більше гравців «Маріуполь» орендує від «Шахтаря», тим важче йому буде в особистих зустрічах з «гірниками». І можна уявити, що «Маріуполь» проб'ється до першої шістки (це цілком реально). Чи зможе команда Олександра Севідова поборотися оптимальним чи наближеним до оптимального складом? Не зможе. Бо п'яту частину змагання орендовані футболісти пропустять через заборону.
Це не притягнуто за вуха. Проблема є і про неї не варто мовчати. В українського футболу й так чимало вад, а тут – ще одна, яка нівелює спортивний принцип, а навколо себе створює нездорову атмосферу (в таборі конкурента «Шахтаря» цю тему зачіпатимуть при першій-ліпшій нагоді, докоряючи нею суперникові і роздмухуючи полум'я напруги). А вихід простий – нехай би з орендованих футболістів зняли обмеження, нехай би дозволили їм грати проти всіх.
Це був би малесенький, але крок до поліпшення українського футболу.