Я вірю, що Огнен в Києві виросте у футбольного менеджера серйозного рівня. Він грав у «Динамо» не один рік тому прекрасно знає всі вимоги та проблеми команди. Має міжнародний досвід, тому зможе порівнювати роботу. Як гравець був працьовитий та вимогливий. Я думаю, що всі ці якості допоможуть йому стати хорошим менеджером.
Зараз до Києва запросили хорватського тренера Ромео Вандлера, який до цього працював у Німеччині в структурі «Хоффенхайма». Хорват у Києві займатися академією команди замість іспанська Альберто Боскха. Я вважаю, що це дуже хороше запрошення і може принести багато користі київському клубу. Раніше молодіжні команди «Динамо» готувалися за так званим іспанським стелем. Навіть для цього були запрошенні два тренери із системи «Атлетіка» Унаї Мельгоса та Вісенте Гомес. Всі команди грали за одним стилем, який передбачав контроль м’яча, позиційну атаку. Я знаю, що навіть була суперечка між куратором академії Босхом та керівником академії Іщенко. Олександр Олексійовича не влаштовувало, що перехід із оборони в атаку був занадто довгий, втрачалася динаміка. Як бачимо іспанців більше в клубі немає…В Хорватії дуже гарно вміють працювати із молодими гравцями. Ми всі бачимо, що «Динамо» Загреб кожного сезону продає до Європи своїх гравців за хороші гроші. Наш футбол та наша ментальність має багато чого спільного із хорватами: фізична міць, працьовитість, бажання, колективна гра, швидкість. Тільки от хорвати краще адаптуються та навчаються новому набагато краще. Суть в тому, що на дитячому та юнацькому рівні не варто прищіпляти щось нове. Хто б як не хотів, але немає для цього у нас футбольного інтелекту, немає гравців. Можна битися хоч головою об стінку, але центральних захисників, які через пас виходять із оборони майже немає. Та сама проблема із центральним півзахисниками, де є руйнівники, а гравці, які можуть вести гру – майже відсутні. Так от, нам потрібно розвивати ті якості, які данні від природи, а не думати про щось високе. І не менше важливо, що іспанські тренери робили ставку на командну гру, в той же час, на мою думку, варто розвивати в першу чергу гравців, які мають таланти. Я дуже сподіваюся, що хорватський тренер нам у цьому дуже допоможе.
У мене немає ніяких сумнів, що завдячувати запрошенню Ромео Вендлера ми маємо Вукоєвичу. Олександр Хацкевич чи будь –хто інший із його тренерського штабу навряд чи має якесь відношення чи знання у хорватському чи німецькому футболі. Сам Хацкевич говорив, що йому близький німецький футбол. Але ж, німці самі переймали досвід у іспанців. Маттіас Заммер вивчав іспанський досвід підготовки футболістів у часи кризи на початку 2000-х, а потім все адаптував на німецькі реалії. Тому вже якщо вчитися так у першоджерела. До того ж, Хацкевичу у збірній Білорусії допомагав іспанець Еду, який мав увійти до нового тренерського штабу «Динамо», але обрав роботу із «Аль – Ахлі», де буде допомагати Реброву. До речі, Еду, Рауль Ріанчо та тренер « Карпат» Серхіо Наварро свого часу працювати разом у «Рубіні» Курбана Бердиєва. Тому жодних сумнівів, що ініціатива запрошення Венлера належить Вуко.
Було б ще добре, якби трансферна політика мала хорватський відтінок. Із всіх хорватів у Києві не заграв тільки молодий хорват Денис Главіна та Ніко Краньчар. На мою думку, це дуже перспективний ринок для «Динамо». Але зараз така ситуація, що «Динамо» Загреб має майже повну монополію на кращих хорватських талантів. Про що мова, якщо за «Хайдук» грали такі футболісти, як Артем Мілевський, Артем Радченко та Максим Білий. Навіть створили такий собі фарм –клуб у вигляді «Локомотіва»,( минулого року сенсаційно перемогли нашу « Ворсклу» в кваліфікації ЛЄ), де проходять обкатку молоді гравців. До того ж, загребське «Динамо» останні сезони стабільно грало у групі ЛЧ тому мало можливість засвітлювати своїх молодих гравців, а потім їх продавати за хороші гроші. Дешево зараз там особливо нікого не купиш. Правда є велике сподівання, що вони залишаться без ЛЧ. Бо раніше вони туди проходили по так званому шляху чемпіонів, а така лафа скоро скінчиться завдяки реформуванню кваліфікації.
Всі розуміють, що зараз у «Динамо» період так званого застою. Головне, щоб сильно не скотитися в низ. Я думаю, що всі розуміють, що Хацкевич це є не тренер розвитку, а скоріше тренер, який повин законцервувати ситуацію до кращих часів. От у цій ситуації, у мене на Огнена Вукоєвича та Юрія Мороза є найбільші сподівання.
Сер
гій Тищенко