Крок за кроком і постійно вгору. Торік олександрійці дійшли до півфіналу національного Кубка і дебютували в Лізі Європи. Навесні цього року команда Володимира Шарана стала у підсумковій таблиці п’ятими, що для клубу, який не представляє обласного центру, можна вважати видатним досягненням. Але судячи з кадрових підсилень у поточному міжсезонні, зупинятися на досягненому Олександрія не збирається. В сезоні-2017/2018 чорно-жовто-зелені» здатні при певних розкладах втрутитися навіть у боротьбу за медалі.
Як грали у сезоні-2016/2017
Стартовий відрізок минулого чемпіонату вийшов для олександрійців непереконливим через те, що тренерський штаб форсував форму команди до старту в єврокубках. Не допомогло. Хорватський Хайдук продемонстрував, що вкомлектованій гравцями, які ще вчора виступали у першій лізі, команді складно щось протиставити навіть суперникам, котрі не дотягують до рівня європейських середняків.
Втім, сказати, що фіаско з загальним рахунком 1:6 в Олександрії сприйняли аж надто болісно, не можна. Своє олександрійці брали справно, тривалий час утримуючи навіть четверту позицію. Однак пробившись до першої шістки, підопічні Володимира Шарана потрібного ритму не витримали. До прорахунків у період зимової підготовки додалися тривіальні кадрові проблеми. Стало зрозумілим, що окремі футболісти, які пройшли з командою шлях від першої ліги до п’ятого місця у лізі вищій, вище голови стрибнути уже не здатні. Шаран побачив, що подальший прогрес можливий лише за умови вливання свіжої крові. І керівництво клубу нагоду освіжити склад якісними виконавцями дало.
Тенденції
Олександрійцям треба віддати належне з тієї точки зору, що вони не рвуться поперед батька в пекло а кожен свій крок ретельно зважують. Влітку 2014-го ситуація склалася таким чином, що у зв’язку з анексією Російською Федерацією Кримського півострова і пов’язаним із цим зникненням двох клубів Прем’єр-ліги Олександрія отримала право увійти в елітний дивізіон ледь не автоматично. Але тоді Володимир Шаран від форсування подій відмовився, аргументувавши свою позицію тим, що його команда до вищої ліги ще не готова.
Євген Банада - перевірений боєць команди Шарана
В еліту Олександрія увійшла через рік, за спортивним принципом. Завдання потрапити до єврокубків ніхто не ставив. Команда поступово адаптувалася до нових викликів, але карта лягла таким чином, що у чвертьфіналі Кубка олександрійцям вдалося перемогти київське Динамо. Вихід до півфіналу забезпечив «чорно-жовто-зеленим» місце у єврокубках. Зрозуміло, що кадрового ресурсу олександрійцям бракувало, але гарячкувати, витрачати розрахований на сезон бюджет ніхто не став. У Лізі Європи команда виступила, як могла. Але то теж був досвід, який допоміг піднятися ще на щабель (з шостого місця на п’яте) у внутрішньому чемпіонаті. Тепер вочевидь треба очікувати сходження ще на сходинку вгору. І то як мінімум.
Пішли: Сергій Сімінін (Верес), Вахтанґ Чантурішвілі (Спартак Трнава, Словаччина), Павло Мягков (Мінськ, Білорусь), Владислав Огіря (Іртиш, Казахстан), Андрій Новак, Юрій Путраш, Дмитро Леонов
Прийшли: Юрій Паньків (Сталь), Максим Каленчук (Сталь), Андрій Бацула (Зірка), Артем Сітало (Зірка), Артем Щедрий (Зірка),
Максим Задерака (Сталь), Роман Яремчук (Динамо)*
* - курсивом виділені ті трансфери, які ще офіційно не відбулися
У списку гравців, з якими Володимир Шаран вирішив попрощатися, трохи дивує лише присутність опорного хава Владислава Огірі, котрий у весняній частині сезону вважався одним із ключових гравців Олександрії. Зрештою, запрошення зі Сталі Максима Каленчука цю втрату має компенсувати сповна.
Капітан Андрій Запорожан
Поява ж інших новачків Олександрію повинна однозначно підсилити. Особливо це стосується воротарської позиції, де знову, після п’ятирічної паузи гратиме один з найбільших спеціалістів по відбиттю пенальті в нашому чемпіонаті Юрій Паньків. Натомість один із лідерів Зірки Андрій Бацула має замінити на правому фланзі оборони дискваліфікованого на півтора роки за вживання допінгу Станіслава Микицея. Крім того, атакувальний потенціал команди має підвищитися в разі можливого повернення в Олександрію Романа Яремчука, котрий не зумів закріпитися в київському Динамо.
Орієнтовний склад: Паньків – Бацула, Басов (Шендрик), Гітченко, Цуріков – Каленчук, Запорожан (Банада) – Щедрий (Старенький), Грицук, Задерака (Полярус) – Пономар (Р. Яремчук, Сітало, Станіслав Куліш)
Велика кількість доброго рівня нападників дає Володимирові Шарану простір для тактичного маневру. Олександрійці при потребі можуть відходити від тактики гри з одним нападником (що вони успішно робили й у минулому сезоні).
Чого бракує
Судячи з минулого сезону, не завадило б олександрійцям підсилити центральну вісь оборони. Доволі пристойну пару стопперів Шендрик – Басов Шаран вирішив доповнити Андрієм Гітченком. Андрій, повернувшись в Олександрію з Карпат, став гравцем основи, але надійністю впродовж попереднього чемпіонату не вирізнявся.
На що претендують
Команда провела дуже якісні підготовчі збори в Нідерландах, де провела серію гучних спарингів з серйозними суперниками – бельгійським Брюґґе, голландським АЗ, румунською Стяуа, грецьким Панатінаїкосом. Судячи зі звітів про ці матчі, виглядали у них «чорно-жовто-зелені» дуже достойно. Виглядає, що в чемпіонаті Олександрія має скласти Зорі і Ворсклі конкуренцію в боротьбі за третє місце.