Сезон 2016/17 «Мілан» почав з 300-мільйонними боргами, Габріелем Палеттою з Крістіаном Запатою в стартовому складі і новачками на кшталт Леонеля Ванджоні або Хосе Соси. Однак вже у жовтні звіт на нашому сайті про першу перемогу в лізі над «Ювентусом» за п'ять років був названий «дияволи повернулися з пекла». В грудні був виграний перший трофей за п'ять років - Суперкубок. У березні нарешті прийшли нові власники. У травні було здобуто першу за чотири роки путівку до Єврокубків. А червень почався серією цікавих трансферів. Та все ж й Андреа Конті, і Франк Кессі, і Рікардо Родрігес, і Матео Мусаккьо, і Андре Сілва, і Хакан Чалханоглу, і Лукас Білья і навіть новий контракт з Джанлуїджі Доннаруммою здавалися подіями місцевого масштабу. А ось перехід одного з двох кращих центральних захисників світу - Леонардо Бонуччі - виводить «россонері» на інший рівень. «Гранде Мілан» повертається?
Китайсько-американське співробітництво
Навіть не пригадаєш, коли востаннє італійський клуб лідирував в Європі за зацікавленістю медіа і за витратами на трансфери. 211 мільйонів євро, 10 нових гравців вже до середини липня, з них семеро придбані за 18 мільйонів і більше... І, як і будь-яке досягнення, це стало можливим завдяки трьом чинникам - бажанню, можливостям і здібностям. Присутність першого не дивує, адже «Мілан» в кадровому плані серйозно відстає від всіх єврограндів. А, оскільки лідери європейського футболу вже почали процес побудови (Зінедін Зідан, Карло Анчелотті, Хосеп Гвардіола, Жозе Моурінью, Антоніо Конте, Унаї Емері працюють в своїх командах другий рік, Юрген Клопп, Арсен Венгер, Массіміліано Аллегрі, Маурісіо Почеттіно, Дієго Сімеоне - ще більше) і потребують окремих посилень, випередити їх в трансферній активності не так складно. Але ж лише бажання замало. На щастя для «россонері», нині і можливості присутні. Угода Сільвіо Берлусконі з Йонгйонгом Лі включає в себе і повне покриття боргів, і великі суми на трансфери. Останні своїм кредитом забезпечує американський інвестиційний фонд Elliott Management Fund.
Лі використав і дві шпарини в правилі «фінансового фейр-плей». По-перше, угоди про трансфери Мусаккьо, Родрігеса і оренду Кессі з зобов'язанням викупу були укладені ще в травні, що дозволило записати їх на сезон 2016/17. По-друге, клуб представив УЄФА план по виходу з економічної кризи, що дозволяє тимчасово уникнути санкцій за зайві витрати. Наскільки цей план реалістичний, і наскільки він спотворює всю систему «фінансового фейр-плей» і всі запевняння УЄФА в рівних правах і можливостях - тема для окремої статті. В будь-якому разі, «Мілан» таким чином отримав «ліцензію» на безрозмірні придбання.
Трансферний майстер-клас
Постійні затримки з продажем клубу викликали побоювання, що «Мілан» не встигне підготуватися до виходу на трансферне поле. Сама ж особистість нового власника і невдалі приклади керування китайських бізнесменів іншими клубами змушували думати про неприємні речі на кшталт дивних зв'язків з агентами, підкилимної боротьби, незрозумілих трансферів, масових оренд. Однак Лі виявився людиною іншого штибу. Він передав всю повноту виконавчої влади професіоналам. А Марко Фассоне з Массіміліано Мірабеллі підготували чіткий план і проводять трансферний сезон просто блискуче.
Як і на футбольному, на трансферному полі слід вміти і зламувати оборону аутсайдерів, і притискати до власного штрафного непростого суперника, і швидко атакувати рівного тобі, і відчайдушно відбиватися від сильнішого. Фассоне і Мірабеллі протягом перших 90-та днів зіткнулися з усім цим. Переходи Кессі, Мусаккьо, Родрігеса, Конті, Чалханоглу - ті самі «перемоги на класі» над аутсайдером. Оскільки «Вільярреал», «Аталанта», «Байєр» і «Вольфсбург» фінансово не спроможні боротися з «Міланом», а самі гравці бажали переходу. Боротьба за переходи Лукаса Більї і Ніколи Калініча - лідерів міцних «Лаціо» і «Фіорентини» - була значно складнішою. Але поступово «россонері» дотискають скупих готових боротися за кожен зайвий євро Клаудіо Лотіто і Андреа Делла Валле. Використовуючи і небажання Лукаса продовжувати контракт з «б'янкочелесті», і демарш Ніколи, який бойкотує тренування «фіалок». Перший сьогодні пройде медобстеження в «Мілані» і сума його трансферу не перевищить 20 мільйонів євро, що й бажали покупці.
Відбиті й атаки на Джанлуїджі Доннарумму, причому поведінка Фассоне та Мірабеллі під час останньої саги піднесла їх в очах уболівальників «Мілану» до небес. Марко та Массіміліано вдало скористалися і хвилею запеклих атак вболівальників на воротаря і його агента Міно Райолу з десятками мемів і фальшивими доларами в штрафному Джанлуїджі під час матчу збірної, змахнули батогом у вигляді погроз відправлення гравця на трибуни і повного розриву відносин з Райолою, пригостили тістечком у вигляді відвідування земляком Доннарумми головним тренером команди Вінченцо Монтеллою батьків гравця (саме тепла розмова тренера з батьком Альфонсо і братом Антоніо змінила все), скористалися невдалим виступом Джіджо на молодіжному Євро, не надали особливого значення твіту останнього на захист Райоли: «Вчора, сьогодні і завтра» (який Інтернет-жартівники тут же пов'язали з однойменним легендарним кінофільмом 1963-го року з Софі Лорен і Марчелло Мастроянні).
І в підсумку отримали контракт до 2021-го року, вибачення воротаря і його запевнення в своїй любові до «Мілану» і небажанні зраджувати вболівальників.
Лео I
Правду кажучи, укладення угоди з Доннаруммою чимало вболівальників «Мілану» сприйняли негативно. Підвищення пропозиції зарплатні 18-річного хлопця з 4.5 до шести мільйонів євро (вдвічі більше, ніж у будь-якого іншого гравця клубу, четверте місце серед гравців Серії А і воротарів в світі), новий контракт лише на три роки, не надто велика клаусула в 50 мільйонів євро в разі невиходу команди до Ліги Чемпіонів, невідхід гравця від Райоли. А головне - відвертий непотизм у вигляді підписання в якості другого воротаря Антоніо з зарплатнею в мільйон євро на рік (забагато для екс-партнера Євгена Селіна в грецькому «Астерасі», який нехай і чимало рятував, але в підсумку пропустив в попередньому сезоні 36 м'ячів в 23-ох матчах)... Пригадується подібна історія з Кака і його братом Дігао. Більшість вже просто не бажають бачити Джіджо в команді, вважаючи його зрадником, і вже точно не на таких умовах. Тому на тлі тиші навколо трансферів і незрозумілої оренди Фабіо Боріні, що нагадала недобрі останні роки, акції Фассоне і Мірабеллі почали падати. Однак останніми днями тандем продемонстрував і вміння відповідати ударом на удар в битві проти гранда. «Юве» замахувався і на Доннарумму, і на віце-капітана Маттіа Де Шільо. І все ж саме «Мілану» вдалося вчасно виконати найгучніший трансфер літа.
Відхід Леонардо Бонуччі з «Ювентуса» читався. Всі сенатори команди були незадоволені контрактом Пауло Дибали з зарплатнею в сім мільйонів євро на рік. При цьому неконфліктні Джорджо К'єлліні і Андреа Барцальї мовчали, відсторонився й Джанлуїджі Буффон. Обурювався лише Бонуччі з його тримільйонною зарплатнею. Відтого й його конфлікт з головним тренером Массіміліано Аллегрі (з яким він погано уживався і раніше) в лютому, що коштувало тимчасового вигнання на трибуни. І майже бійка з Дибалою в перерві фіналу Ліги Чемпіонів на пару з Даніелем Алвесом, якому не сподобалася флегматичність аргентинця в першому таймі. І сварка з Барцальї після вимог Лео замінити того на Куадрадо, оскільки Андреа не впорався з Марсело.
За повідомленнями преси, 19-й номер почув у відповідь «якщо б ти підклав ногу як слід, Роналду не забив би свій гол». А після фіналу Аллегрі навіть поставив перед керівництвом ультиматум - або я, або Алвес та Бонуччі. В клубі обрали тренера. Крім того, через важку хворобу молодшого сина дружина італійського захисника не бажала залишати Італію. Тому він і не перебрався до АПЛ. А «Мілан» скористався ситуацією і випередив «Інтер» (клуб, який виховав Леонардо і є його улюбленим), оскільки останні надто вже думали про «фінансовий фейр-плей» і про нещодавнє придбання іншого захисника - словака Мілана Скріньяра з «Сампдорії» за 23 мільйони євро. Бонуччі ж вдалося вмовити зарплатнею в 6.5-7.5 мільйонів (не випадково більшою, ніж у Доннарумми) і капітанською пов'язкою.
Ще не остання бомба
На перше тренування «Мілана» в новому сезоні з'явилися 5000 вболівальників, чого не було з часів підписання Роналдіньо в 2008-му році. А вона ж відбулася ще до угоди по Бонуччі. Після якої «дияволи» претендують на титул головного хіта літа не лише в Італії, а й в Європі. Тим більше, що Фассоне і Мірабеллі обіцяють й гучний трансфер форварда - Андреа Белотті або П'єра-Емеріка Обамеянга. І їм віриться. Таке враження, що нині всі бажають грати за «Мілан». Фото новачків у величезній кімнаті з трофеями клубу лише додають апетиту. Вболівальники навіть бояться вщипнути себе - а раптом це все лише сон? З іншого боку, песимісти побоюються, що у чеків клубу не знайдеться покриття. Обізнані ж знають, що за Бонуччі сплачено готівкою (42 мільйони), а Elliott Management Fund дає гроші. І разом з цим згадують, що борг американському фонду Лі повинен почати повертати вже за рік. А якщо ні - ті отримають право відібрати у нього клуб по частинах.
Талановита молодь - кращий форвард Португалії, один з кращих молодих опорників Серії А, кращий захисник-бомбардир Європи, один з кращих виконавців «стандартів» в Європі, кращий молодий воротар Європи, і з ними «дядьки» - один з кращих захисників Європи і один з кращих гравців ЧС-2014. Чи вистачить цього для швидкого стрибка? Чи впорається Лі з поверненням кредиту? Чи не спробує каламутити воду в разі проблем з Elliott? Чи впорається недосвідчений на такому рівні Монтелла? На що взагалі претендує такий «Мілан»? Відповідей поки немає. І краще б вболівальникам опуститися з небес на землю і не сподіватися на дива. Хоча якщо прихід Бонуччі з другої команди Європи до шостої команди Італії не диво, то що це?