Склад. На матч проти «Шахтаря» Хацкевич випустив майже всю основну обойму. Здивував головний тренер лише вибором основного голкіпера на матч, яким став Артур Рудько, а не Максим Коваль, як очікувалось раніше. Враховуючи трансферну політику киян останніх років, склад читався дуже легко. Немає наразі широкого списку дійсно якісних гравців у Хацкевича. Можна згадати п’ятьох форвардів в стані команди, але серед них все ж таки важко знайти хоч одного, з яким можна не турбуватися за напад в Лізі чемпіонів. Окрім Мбокані, який грає на рівні лише тоді, коли правильно його мотивувати. Варто лише подивитися на гру киян після замін в другому таймі. Таке враження, ніби це «Динамо» грало в меншості, а не «Шахтар». Хоча проблеми були наявні і до замін. Провалений центр поля не дозволяв динамівцям грати якісно в атаці, а гра флангових захисників Антунеша і Морозюка лише збільшувала проблеми, даруючи швидкісним гравцям донеччан свободу дій в наступах на ворота Артура Рудька. Останнього, до речі, непогано було б спробувати в опорній зоні після його якісних виходів з воріт в стилі Мануеля Нойєра.
План на гру. Перед матчем було дуже багато гучних слів, як Хацкевич повністю перебудовує «Динамо», відмовляється від старих схем та переходить на гру в два форварди. Тому не дивно, що багато експертів віддавали перевагу киянам за рахунок непередбачуваності гри з новим тренером, але цього не сталося. Насправді ж, головний наставник вибрав на матч стару схему 4-3-2-1 із двома опорними півзахисниками Сидорчуком і Гармашем, та з Мбокані на вістрі атаки. Хацкевич побоявся продемонструвати якийсь креатив у виборі плану на гру, і це стало одним із факторів невдалого результату для киян, адже «Шахтар» вже був готовий до такого футболу у виконанні «Динамо».
Мотивація та зіграність. З мотивацією в «Динамо» проблем не було, і це плюс головному тренеру. Мало хто наважиться сказати, що футболісти сьогодні не хотіли перемогти. Гравці боролися та віддавалися на полі, і це було видно. Коли Ребров очолював «Динамо», футболісти в останніх матчах українського «класико» просто опускали руки після першого голу і програвали найчастіше з рахунком 0:3. Цього разу команда не здавалася до кінця поєдинку. Є лише питання до зіграності гравців та темпу гри. Динамівці категорично відмовлялися рухатися в першому таймі, гальмуючи свої атаки. Найбільш небезпечним моментом став удар Мбокані після виконання кутового удару. В другому таймі динамівці фізично виснажилися. Незрозумілі передачі гравців центру зайвий раз викликають подив в очах вболівальників. Чи встигнуть футболісти зігратися перед Лігою чемпіонів і якісно до неї підготуватися? Це питання, на яке поки що важко відповісти.
Підсумок. Загалом кількість питань до Хацкевича після його дебюту в ролі головного тренера «Динамо» не зменшилась, а лише збільшилась. І не тільки до коуча киян, а й до пана Суркіса, який другий рік категорично відмовляється від підсилень для команди. Лякає й можливість відходу провідних гравців: Ярмоленка та Віди. В цій ситуації Хацкевичу можна лише поспівчувати. З таким підбором футболістів дійсно важко побудувати за три місяці якісну команду, яка буде конкурувати з «Шахтарем» в Україні та з європейськими грандами в Лізі чемпіонів. Та навіть ці гравці колись показували якісний футбол та здобували чемпіонство. Хочеться вірити, що Хацкевич зможе знайти підхід до хлопців, щоб вони вийшли на минулий рівень та навіть покращили його, не буде боятися змін в тактиці команди та зможе принести якісь нові ідеї в колектив. Глибоко переконаний, що тренерському штабу варто дати шанс і тільки через певний час оцінювати його роботу. Можливо, фактор «динамівського серця», про який говорить Суркіс, цього разу зіграє на нашу користь? Час покаже.
Владислав Вербило