Від моменту свого приходу до «Шахтаря» Факундо Феррейра не виглядав «дерев'яним» нападником. Виглядав сирувато, але це властиво чи не для кожного новачка, особливо заокеанського. Феррейра потребував тренерської уваги і довіри. Тоді розкритися йому було б легше.
Але Мірча Луческу віддавав перевагу бразильцям, тому Феррейра або сидів на лаві для запасних, або відправлявся у оренди. Відчувалося, що аргентинець знаходиться не у своїй тарілці. В тих матчах, коли Феррейра з'являвся на полі, бразильці неохоче забезпечували його підтримкою з глибини. А у «Шахтарі» для нападника – це вирок.
При Фонсеці змінилося те, що у бразильських півзахисників не залишилося вибору. Паулу привів до команди ще одного аргентинця (не бразильця) – Густаво Бланко Лещука. Тож команді довелося приймати до свої лав Феррейру – ліпше він, аніж аргентинський новачок із «Карпат». Від Факундо ж вимагалося виграти конкуренцію від Бланко Лещука, а також молодого українця Борячука. З цим завданням Феррейра легко впорався.
В минулому сезоні Феррейра не зумів виграти гонку бомбардирів. Але на початку нового сезону, з огляду на те, як працює вся команда «Шахтаря» і як легко поводиться з м'ячем Факундо Феррейра, саме він буде фаворитом гонки. Власне, минули лише два матчі, а Феррейра уже відзначився трьома голами (правда, голи в Суперкубку не йдуть в бомбардирський залік). Проте найважче випробування буде восени – Ліга чемпіонів. Факундо грішить не реалізацією. І якщо на внутрішній арені це непомітно в силу того, що «Шахтар» створює вдосталь моментів, то у єврокубках цінним буде кожен епізод. І потрібно буде витискати максимум…