Воротар
Заурі Махарадзе (Олімпік)
Бездоганна, іноді навіть феєрична гра голкіпера дозволила знекровленому великою кількістю втрат Олімпіку створити одну з найбільших несподіванок туру і перемогти в Олександрії. Особливо ефектно Заурі зіграв у другій половині першого тайму, коли за рахунку 0:1 у грі міг настати злам. Махарадзе відбив три надзвичайно складних удари від Грицука й Сітала. І лише після того Немчанінов завершив контратаку донеччан і встановив, як виявилося, остаточний підсумок.
Правий оборонець
Богдан Мицик (Сталь)
19-річний дебютант елітного дивізіону заслужив на комплімент завдяки тому, що зумів на своєму фланзі стримати Артема Сухоцького і Максима Луньова. Зрозуміло, луганці зараз не в найліпшій формі. Однак з ситуації, яка склалася, кам’янці витиснули максимум. І Мицик був у складі своєї команди одним з найкращих.
Центральні оборонці
Сергій Борзенко – Микола Іщенко (Верес)
Свідомо обрали для цієї зони не когось окремо взятого, а пару стопперів рівненської команди в цілому. Разом із досвідченим Іщенком капітан Вереса Сергій Борзенко дає нову якість оборонних дій. За весь домашній матч Маріуполь особливих нагод забити рівненцям не мав.
Лівий оборонець
Дмитро Немчанінов (Олімпік)
Дмитро – один з чотирьох учасників матчу проти Олександрії, які залишилися в Олімпіку після сезону-2016/2017. Двоє з них й відіграли ключову роль у перемозі Олімпіка на олександрійській «Ніці». Впродовж матчу Немчанінов грав дуже надійно, не дав зробити Артемові Полярусу на правому фланзі взагалі нічого, а надодачу ще й реалізував наприкінці першого тайму контрвипад. Набравши максимальну швидкість, Дмитро отримав своєчасний пас від Мохи і пробив низом під дальню стійку без шансів для Юрія Паньківа.
Опорні півоборонці
Андрій Якимів (Сталь)
Вирішив долю матчу з Зорею неймовірним ударом метрів з 30-ти. Але мова не лише про гол. 19-річний дебютант нав’язав гру в середині поля Харатіну і Пауліньо. З конструктивом луганці мали величезні труднощі. Безперечно, заслуга опорних хавів Сталі – визначальна.
Опорний півоборонець
Володимир Шепелєв
На тлі решти динамівців, які у матчі з Чорноморцем виглядали відверто інертними, виділявся завзятістю і бажанням. Разом із Сергієм Сидорчуком виконав у середині поля величезний об’єм роботи і навіть забив перший у вищоліговій кар’єрі гол. Позитивну оцінку грі Шепелєва після матчу дав зокрема й Олександр Хацкевич. Проблема лишень у тому, що дограти зустрічі Володимир не зміг через травму.
Атакувальний півоборонець
Амбросій Чачуа (Карпати)
До основи Амбросій повернувся з приходом нового тренера. Видно, що в структурі гри Серхіо Наварро Чачуа почувається комфортно. Проти Зірки він грав із задоволенням, а бійцівських рис цьому гравцеві не бракувало ніколи. Звісно, на діях Амбросія позначився й забитий ним швидкий гол.
Лівий вінґер
Моха (Олімпік)
Марокканець Олімпіка виконав ювелірну роботу. Дві його витончених передачі стали результативними і вирішили долю гри проти Олександрії ще в першому таймі. Спершу Моха виконав навіс, який ударом головою замкнув Владислав Хомутов. Наприкінці ж тайму легіонер проявив дивовижне відчуття гри, коли витримав необхідну паузу і віддав м’яч на Немчанінова саме тоді, коли він відірвався від суперника і фактично виходив на ударну позицію.
Правий вінґер
Марлос (Шахтар)
Перший гол у ворота Ворскли спровокував своєю активністю, змусивши суперників помилятися, другий забив після вражаючого індивідуального проходу сам. Марлос, безперечно, найкращий гравець матчу у Полтаві.
Центрфорвард
Факундо Феррейра (Шахтар)
Наполегливий, агресивний, чіпкий і головне – забивний. Феррейрі, щоб забити бодай раз, не треба п’яти моментів. Він здатен діяти ефективніше, ніж різні брандао чи луїси адріано. Виглядає, що в особі Факундо Шахтар поступово знаходить того нападника, якого команді бракувало стільки років. Перший гол у ворота Ворскли показовий: передача Марлоса на аргентинця була не дуже зручною, але Феррейра м’яч приборкав, протягнув його в штрафну і влучно пробив.