Воротар
Максим Коваль (Динамо)
Напередодні першого в цьому чемпіонаті Класичного дербі воротарська позиція киян викликала чи не найбільші побоювання. Артур Рудько, який грав проти Шахтаря в матчі за Суперкубок, не врятував, коли «гірники» забивали вдруге. Коваль пропустив чи не єдиний удар суперників у наступному поєдинку з Чорноморцем. Але все ж Олександр Хацкевич зробив ставку на Максима. І не прогадав. Коваль відіграв надійно, взяв усе, що мав взяти. А в двох епізодах врятував команду. То коли відбив два удари від Факундо Феррейри – з розвороту у першому таймі і, коли вчасно вийшов з воріт і скоротив кут обстрілу під час виходу тет-а-тет, у другому.
Правий оборонець
Олександр Тимчик (Сталь)
Молодий динамівець видав прекрасний дебют у новій команді. В своєму третьому матчі в рамках Прем’єр-ліги Олександр запам’ятався надійними діями в обороні і вчасними, раціональними підключеннями в контрнаступ. З появою Тимчика правий фланг Сталі задихав на повні груди.
Стоппер
Євген Хачеріді (Динамо)
16-те у своїй кар’єрі Класичне дербі Євген провів майже бездоганно. Вигравав вверху й внизу, зірвав не менше десяти гострих передач суперників у небезпечній близькості до воріт. Хачеріді зробив усе від нього залежне, щоб Динамо не пропустило від Шахтаря вперше з 4 червня 2015 року, коли свої ворота «на нуль» у фіналі Кубка України відстояв Олександр Шовковський. Відтоді кияни пропускали від «гірників» у десяти зустрічах поспіль.
Стоппер
Сергій Яворський (Маріуполь)
У дебюті зустрічі з Зорею, відгукнувшись на навіс зі штрафного від Дениса Кожанова і використавши помилку на виході Андрія Луніна, відкрив рахунок. Другий тайм розпочав виконанням штрафного, а потім на пару з воротарем Рустамом Худжамовим зробив усе, щоб Маріуполь матчу не програв. Рустам свій суперсейв зробив наприкінці матчу, а Яворський врятував команду, знявши в останню мить м’яч з-під голови Василя Прийми, ще за рахунку 1:0.
Лівий оборонець
Артем Сухоцький (Зоря)
Одна з небагатьох світлих плям в грі луганців у першому таймі. Руслан Бабенко, який грав зліва у півобороні, загубився на полі. Фактично, Сухоцький тримав фланг від прапорця до прапорця, агресивно оборонявся і був чи не найнебезпечнішим гравцем Зорі попереду. Саме Артем втратив у першому таймі єдину нагоду «чорно-білих» відігратися, але його фірмовому удару по діагоналі трохи забракло влучності.
Опорний півоборонець
Володимир Шепелєв (Динамо) –
друге потрапляння
У порівнянні з провальними діями Віталія Буяльського в матчі за Суперкубок контраст разючий. Шепелєв, замінивши більш досвідченого півоборонця, впорався з роллю зв’язної ланки між динамівськими атакою і обороною. Володимир грав просто – відбирав і віддавав ближньому. Перетримувати не ризикував, бо з лави гаркав Олег Романович Лужний. Власне, зміни в структурі гри середньої лінії, компактність побудов, які забезпечили Шепелєв, Сидорчук і Гармаш, стали визначальним фактором у динамівській перемозі в Класичному дербі.
Опорний півоборонець
В’ячеслав Шарпар (Ворскла)
Фактично, В’ячеслав у матчі з Карпатами забив м’яч і віддав дві гольових передачі. Фактично, бо другий пас на Володимира Одарюка в компенсований арбітром час не ратифікований у зв’язку з тим, що автор голу забив не з першої спроби, а відбитий Романом Мисаком м’яч добив. Взагалі ж Шарпар при розіграші «стандартів» демонстрував ідеальне взаєморозуміння з іншим досвідченим гравцем Павлом Ребенком. Павло навішував на В’ячеслава й у першому випадку, коли Шарпар скидав на Юрія Коломойця на п’ятій хвилині, і віддавав пас в додані хвилини, коли забивав Одарюк.
А другий гол, який став у зустрічі переломним, В’ячеслав організував, відібравши м’яч у середині поля в Маріо Аркеса, сам. Промчавши крізь звільненй іспанцем коридор, Шарпар у штрафному майданчику обігрався з Коломойцем і пробив без шансів для Мисака. Взагалі ж непоступливість В’ячеслава й Олександра Скляра у середині поля визначили перевагу Ворскли в матчі у Львові.
Атакувальний півоборонець
Денис Гармаш (Динамо)
Всюдисущий, невтомний – у цій зустрічі Денис продемонстрував, що є лідером оновленого Динамо. Разом із Сергієм Сидорчуком та Володимиром Шепелєвим виконав неймовірний об’єм роботи і завдяки таким діям центральної осі вдалося усунути ті розриви, які виникали в зустрічі з Шахтарем за Суперкубок. Саме Денис виконав ідеальний навіс на початку другого тайму, після якого Мбокані забив П’ятову переможний гол. Шкода лишень, що через пошкодження задньої поверхні стегна завершити гри Гармаш не зумів.
Плеймейкер
Тайсон (Шахтар)
Вів гру «гірників», постійно створював обороні Динамо неприємності. Перший у матчі небезпечний момент – саме наслідок індивідуальної майстерності бразильця. У середині другого тайму зробив практично все, щоб зрівняти рахунок – обіграв трьох суперників, вийшов з Ковалем на побачення. І пробив начебто непогано, тільки влучив у поперечину. Так чи інакше, Тайсон був одним з тих небагатьох футболістів, з яким ради кияни собі в цьому матчі не дали.
Лівий вінгер
Дерліс Гонсалес (Динамо)
Добряче пошматував «гірників» зі свого лівого флангу. У першому таймі змусив помилитися Срну й ініціював потенційно небезпечний момент для Гармаша. Потім завдяки індивідуальним діям непогано виходив на ворота сам. У другій половині міг забити шедевральний гол, але всадив ударом зльоту метрів з 25-ти у хрестовину. Поки парагваєць був свіжий, Даріо Срна про підключення до атак майже не думав. Коли Дерліс почав підсідати, Хацкевич випустив замість нього Віктора Циганкова.
Нападник
Дьємерсі Мбокані (Динамо)
У перших двох матчах нового сезону конґолезець виглядав непереконливо. Наче й мав моменти, добре відкривався, але бив зі зручних позицій так, немов йому бракує сили чи бажання. Фрагментами Мбокані випадав з гри і це змушувало дискутувати, чи правий Хацкевич, що так безмежно Дьємерсі довіряє. Втім, виставив тренер поверненця й на друге за тиждень дербі проти Шахтаря. На цей раз Мбокані виглядав набагато цупкішим, вгризався у боротьбу за м’яч. А головне – забив, вигравши позицію і перестрибнувши Сергія Кривцова на дві голови. Пробив Мбокані головою метрів з 14-ти, немов молотком, без найменших шансів для П’ятова.