Моряки з Мадейри. З ким «Динамо» зіграє в раунді плей-офф Ліги Європи

Динамо Київ 15 Серпня, 18:57
Мадейру важко назвати «футбольним регіоном», як люблять до місця і без повторювати українські тренери і функціонери. Географічна привабливість острова для туристів набагато випереджає спортивну складову. Успіхи «Марітіму» можуть справити враження хіба що тільки на сусідів по острову, адже навіть у межах країни вони дуже скромні.

ЩЕ ТРОХИ ІСТОРІЇ

Переклад слова «Марітіму» з португальської досить банальний і означає «морський». Таким чином, батьки-засновники хотіли підкреслити, що багато хто з гравців першого складу клубу були працівниками в доках Фуншала. Основними кольорами було вирішено взяти червоний і зелений на честь нового, на той момент, республіканського прапора Португалії. Головний конкурент «Марітіму» на початку минулого століття – СК «Мадейра» – до того часу вже забронював за собою синій та білий кольори, які в теорії могли б краще поєднуватися зі словом «море».

Конфлікт між Мадейрою і Португалією внаслідок Великої депресії в 30-х роках минулого століття коштували заборони всім командам, які перебувають поза межами континенту, брати участь у чемпіонаті Португалії, тому «Марітіму» протягом чотирьох десятків років довелося варитися у регіональних турнірчиках, де «левам» практично не було рівних. Тільки з 70-х після тривалих переговорів вдалося повернутися до великої сім'ї португальського футболу і стати першим «острівним» клубом, який отримав право зіграти в чемпіонаті Португалії. Поступово «Марітіму» доріс і до звання першопрохідця, хто представляв Португалію в єврокубках, не граючи при цьому на континенті.

Однак «моряки» продовжують залишатися без особливих турнірних здобутків. У музеї «Марітіму» на даний момент, якщо і представлені якісь трофеї, то хіба що виграні в межах острова, а також за дворазовий вихід до фіналу національного Кубка. Можливо, ще екс-гравець «Реала» Пепе, як вихованець клубу, при поверненні на батьківщину привозить сувеніри. Втім, якщо поглянути на історію «Марітіму» не в розрізі трофеїв, а крізь призму часу, варто відзначити, що поступово «моряки» підбираються до вершин континентального футболу країни. У 90-х про «левів» мало хто знав навіть в самій Португалії, але за майже три десятки років «Марітіму» вдалося зробити значний крок вперед, а останнім часом клуб став стабільним борцем за місця в єврокубках, хоча за п'ять крайніх сезонів вибратися на міжнародну арену вдалося вперше.

Перший герб клубу. За шість років після заснування було прийнято рішення його змінити, зробивши центральною фігурою лева. Після цього починаючи з 10-х років минулого століття істотних змін в лого «Марітіму» не вносилося

КАДРИ

Чотири матчі поточного сезону (по два в Лізі Європи та Лізі Сагреш) «Марітіму» починав практично ідентичним складом. Єдиний виняток стосується центрального захисника Маурісіо. Він вийшов із капітанською пов'язкою на перший матч минулого раунду Ліги Європи проти «Ботєва», після чого відправився до японської «Урави». У іншому тренерський штаб не робив у старті ніяких змін, довіряючись одним і тим же гравцям.

«Марітіму» як для нас, так і для Європи, такий же непримітний клуб, яким, наприклад, став донецький «Олімпік» у нинішньому євросезоні для більшості за західним кордоном України. З цікавого (хоч і трохи суб'єктивного) можна відзначити загальну трансферну вартість гравців «левів»: за даними німців з Transfermakt, вона становить близько 16 млн. євро. Для порівняння, ціна футболістів луганської «Зорі» в сумі 14,5 млн. євро, «Олександрії» – 10 млн., а «Динамо» – 84 млн. тієї ж валюти.

Китами, на яких тримається «Марітіму», можна назвати п'ятірку гравців: голкіпера Шарлеса, захисників Мартінша і Зайнайдіна, хавбека Шена і форварда Кошту, який в даний момент і капітанить. Всі вони вже не перший рік є футболістами основного складу, проводячи в кожному матчі по дев'яносто хвилин.

Як і кожен поважаючий себе португальський клуб, «моряки» не могли обійтися без значної ротації під час міжсезоння. Цим літом команду вже залишили більше одинадцяти футболістів. Логічно, що наставнику команди Даніелу Рамушу сходу довелося вливати в нинішню «основу» чотирьох новобранців: захисників Бебето, Гамбоа, а також хавів Валенте й Пінью. Саме велика кількість новачків і є на даний момент однією з ключових проблем команди з Фуншала. Відчувається, що в діях футболістів дуже багато сумбуру як раз через відсутність зіграності, що, зрозуміло, йде на шкоду. «Ботєву» на попередньому етапі ЛЄ скористатися цим завадив тільки власний рівень майстерності. У киян проблем із цим виникнути не повинно. Окремо звертаємо увагу на лівий фланг команди, де протягом 180 єврокубкових хвилин творився безлад: мабуть, тріо Мартінш – Бесса – Валенте поки ще не розібралося, хто кого і коли повинен крити або страхувати.

Даніел Рамуш/impresa.pt

Іншою особливістю «Марітіму» є безліч бразильців у заявці, з яких при бажанні тренерський штаб може зібрати окрему команду. У новому сезоні в стартовому складі виходили п'ятеро з них, що вже більше половини. Відповідно, і малюнок гри задавали саме латиноамериканці, граючи у своїй улюбленій манері на атаку. «Марітіму» не та команда, яка буде притримувати м'яч. Гра в пас «виходить» тільки серед квартету захисників, складеного з двох бразильців, португальця і, що дивно, гравця національної збірної Мозамбіку. Починаючи від тріо хавбеків постійно йде рух вперед. Якщо флангами – чекайте подачу в штрафний; атака центром обов'язково завершиться ударом. Причому, неважливо з якої дистанції.

Прямолінійність (говоримо ми про кадрову або тактичну гнучкість) бачиться головним синонімом слова «Марітіму». У Фуншалі беруть своє націленістю на результат, не завжди знаходячи місце для хитрості або нестандартних дій. Важко уявити, що повинно статися, щоб «динамівці» вилетіли вже на цьому етапі Ліги Європи. Якщо тільки кияни не почнуть забивати самі собі.

Орієнтовний склад «Марітіму» (1-4-3-3):

Шарлес – Мартінш, Зайнайдін, Пабло, Бебето – Бесса, Шен, Гамбоа – Валенте, Пінью, Кошта.