«Усе відбулося дуже швидко. Мені у п'ятницю зателефонував Ігор Михайлович і сказав: «Буть готовий, можливо, доведеться полетіти у Дортмунд. Звичайно ж я відповів, що чекаю цього та із задоволенням полечу. У суботу президент мені зателефонував та повідомив, що все підтвердилось, клуби між собою домовились і що мене там чекають у неділю.
Це був приємний сюрприз, приємне хвилювання. Тому що у мене був лише один трансфер у моєму житті з «Десни» у «Динамо». Я навіть коли летів, то питав чого мені чекати, як це буде проходити, тому що у мене такого ніколи не було.
Я вважаю, що «Боруссія» - це топ клуб не лише чемпіонату Німеччини, а й європейського футболу. Та гра, яку демонструє «Боруссія» - атакуюча, агресивна, - подобається багатьом. Особливо подобається вболівальникам. А таких вболівальників, як в Дортмунді, я думаю, є мало. Вони дуже активно підтримують.
Мене в клубі привітали, сказали, що для них честь, що я приїхав у Дортмунд, я в свою чергу сказав, що для мене – це великий виклик грати в такому клубі. Прийшов тренер, ми з ним поговорили буквально 5 хвилин. Він коротко сказав який футбол хоче бачити, але детальніше розповість після того, як я повернусь зі зборів. Мені приємно з ним було спілкуватись, він дуже хороша людина. Я йому сказав, що Денис Олійник передавав вітання.
Коли приїхав у збірну, то спочатку зустрів Коноплянку у ліфті. Ми хотіли привітатися, обійнятися, але нас там знімала камера. Тому Женя сказав, що це все не на камеру, бо у нас скоро дербі (посміхається). Звичайно обговорили побутові питання, Коноплянка сказав, що потрібно вивчити хоча б базові слова німецькою. Бо спочатку буде дуже важко. Зараз треба зосередитись на збірній, а коли повернусь у Дортмунд, то почну вивчати мову. Я розумію наскільки це важливо, бо коли у «Динамо» приходили легіонери, я вважав, що вони мають знати російську. Не ідеально звичайно, але щоб хоча б щось могли пояснити.
Я їду голодний. Для мене це той виклик, якого я чекав все життя. Тому неважливо скільки років мені зараз, хоч навіть 45, я поїду і зроблю все можливе, щоб показати хороший футбол і показати, що в Україні люди теж вміють грати футбол. Для цього я зроблю все можливе, аби потім через 10 років не сидіти і не плакати, що тренер не довіряв чи ще якісь моменти мені завадили. Я буду віддаватися як на тренуванням, так і в матчах, а там вже побачимо як буде.
Чи хотів би зіграти у фіналі Ліги Чемпіоні в Києві? Це була б фантастика» - розповів Андрій Ярмоленко в ефірі програми «Профутбол».