Скульптор Володимир Корінь: «У пам’ятник Гусіну вклали частинку серця багато людей»

- В основному, вийшло все, що ми задумували. Гадаю, вдалося передати те, що ми хотіли у нього закласти – характер, емоції, прагнення. Найскладніше було вчасно встигнути усе зробити – до третьої річниці з дня смерті Андрія.



На створення цієї скульптури пішло десь близько року. А до цього обговорювалося ще, як мінімум, десять різних варіантів: і у сидячому положенні, і у камені, і у бронзі. У підсумку зійшлися на цьому. Коли працював, використовував фото та відео. Андрій був публічною людиною, тож матеріалів було цілком достатньо. А найголовніше – його світовідчуття: це була світла людина, переможець за характером, він прагнув до вершини, до правди. Так ми його й увіковічили, передавши вік – час розквіту його футбольної кар’єри. Матеріал – бронза, всередині потужний каркас для надійності, адже скульптура, яка летить у повітрі, - це нестандартне рішення, тому знадобилися ретельні розрахунки спеціалістів.



Я сам уболівальник «Динамо», тому, звісно, бачив багато матчів Андрія Гусіна і за «Динамо», і за збірну України. А ще пам’ятаю, як на нинішньому стадіоні ЦСКА він забив перший м’яч, і Лобановський звернув на нього увагу. Особисто, на жаль, знайомий з ним не був, але знаю, що у них чудова сім’я. На початку роботи, коли я роздивлявся усі фотографії, були моменти, коли я все кидав і йшов – настільки було важко. Це просто найвища ступінь несправедливості, коли така людина йде. Потім трохи заспокоївся та зробив усе, як треба. Звісно, я також вклав у цей пам’ятник не лише роботу, а й душу, частинку серця. Та й не лише я – старалося багато людей.