Наче насмішка долі – інформація про українське громадянство Марлоса, про його ймовірне залучення до складу збірної України і «привезений» на «Етіхаді» гол у ворота «Шахтаря». Саме Марлос віддав невдалу передачу з правого флангу до центру на початку другого тайму, коли «МанСіті» організував стрімкий перехід до атаки і забив довгоочікуваний для себе гол.
Але не Марлос винуватець поразки для «Шахтаря». Марлос – це один з компонентів системи, невірно налаштованої на матч. «Шахтар» нітився під впливом імені та статусу, а не гри суперника. «Манчестер Сіті» нічого неймовірного не демонстрував, проте «гірники» чомусь боялися зробити крок. Лише після десяти стартових хвилин, обжившись, донеччани зрозуміли, що можуть грати на рівні з фаворитом.
Втім, гол, отриманий внаслідок власних помилок, а також висококласного вміння суперника використовувати ці помилки, вибив з колії нестійку команду Паулу Фонсеки. Не дивно, зважаючи на те, як важко команда входила в боротьбу і скільки помилялися навіть признані технарі на кшталт Фреда, Марлоса, Бернарда. Звичайно, англійці демонстрували клас. Але проти класу завжди є зброя у вигляді порядку і монолітності. У «Шахтаря» ці якості були виражені недостатньо яскраво.
Паралелі можна провести між грою «Шахтаря» та суддівством португальської бригади. Мануель де Соуза діяв вельми непогано, демонструючи, що є кваліфікованим суддею, але у найвідповідальніших і найважчих моментах давав слабину. «Шахтар» – аналогічно. Помітно, що в цієї команди є свій стиль, своя харизма, але в найвідповідальніших моментах не вистачало стійкості і холоднокровності. Зокрема, і Марлосу, від якого багато що залежало…
Ігор Семйон