З його коментаря дуже складно зрозуміти, яку ж оцінку дає глава федерації безпрецедентному факту наявності у Вадима Костюченка фейкового документа про закінчення КПІ.
З одного боку, Павелко начебто залишає право винесення остаточного вердикту «за судами і правоохоронними органами». Що було б цілком логічним і справедливим.
Але вже наступна думка президента в його інтерв'ю змушує засумніватися в правильності попереднього ствердження. На пряме запитання - чи чекаєте ви рішення від цих органів - Павелко раптом висунув конспірологічну версію про «політичне замовлення» і чиїсь «ангажовані думки».
Ця риторика сильно змахує на виправдувальний спіч самого Костюченка на сторінці в Фейсбук, який викликав хвилю саркастичних коментарів уболівальників. Перший віце-президент ФФУ спробував тоді перевести стрілки на «маріупольську тему», натякаючи, де, на його думку, потрібно шукати «непатріотичних» замовників скандалу навколо диплома.
Але народ, як то кажуть, не зрозумів гумору. І у Костюченка відразу поменшало гонору. Він затих і причаївся. Особливо після публікації в УНІАН відповіді з КПІ на повторний запит про легітимність його диплома. Там було чітко сказано про те, що в 1997 році такого студента серед випускників не було, і, природно, документ з таким номером не видавався.
Здавалося б, про яку «моральність» свого заступника після таких аргументів може міркувати Павелко. Але, виявляється, може! Причому, абсолютно не соромлячись, і цілком серйозно виправдовуючи аморальний вчинок Костюченка тим, що він, мовляв, «виконує одну з найбільших функцій: їздить по країні, відкриває майданчики, займається дитячо-юнацьким футболом».
Але вершиною цинізму в згаданому коментарі Павелка можна вважати його резюме про те, що не грає ролі з яким дипломом (справжнім або підробленим) людина буде виконувати виховну місію. Тут, як то кажуть, коментарі зайві...
Федір В
асилевський