Марлос: «У мене немає страху бути викликаним в українську армію»

«Я розмовляв з Едмаром, який був моїм партнером по Металісту. Це допомогло мені зробити вибір, але він сказав, щоб я залишався спокійним в цьому питанні. Він не отримував ніяких викликів в українську армію, а нині живе в США. У мене немає такого страху.Я завжди хочу дарувати людям добро і мені хочеться, щоб цей конфлікт якомога швидше закінчився і люди знову жили в мирі. Ситуація нині покращилася в порівнянні з тим, що було. У нас недавно була гра в місті, яке знаходиться в 70 кілометрах від Донецька. Там все було нормально, без проблем. На гру прийшло багато вболівальників, приїхали і наші фанати з Донецька. Тому я думаю, що все поступово нормалізується.



Я кілька років вивчав можливість і ця ідея згодом визріла і в клубі. Сподіваюся, з часом це принесе свої плоди команді. У мене були зустрічі з Шевченком і після них я вирішив взяти українське громадянство. На жаль, у мене була можливість зіграти лише в двох заключних матчах відбору. Шкода, що я разом з командою не зміг кваліфікуватися на чемпіонат світу-2018, де дуже хотів зіграти і допомогти збірній України. Я був засмучений результатом, але був дуже радий зіграти за збірну України.



Якщо чесно, після того, як я прийняв рішення грати за збірну України, я ніколи не думаю про збірну Бразилії. В Україні я зробив собі ім'я, мене полюбили вболівальники. Немає нічого більш справедливого, ніж платити людям хорошою грою за таке ставлення.



Шевченко завжди спостерігає за іграми Шахтаря, тому після матчів ми з ним зустрічалися і розмовляли, переговори проходили на стадіонах. Ідея про натуралізацію росла, і сталося так, як сталося. Але Шевченко ніколи не чинив тиску на мене. Він давав зрозуміти, що це повинен бути тільки мій вибір. При цьому, коли я зважився, то мене підтримали і гравці, і керівництво збірної. Я був дуже радий цьому. Спочатку для мене було дуже важливо, щоб через мене в команді не було проблем», – сказав Марлос в інтерв'ю

Globoesporte.globo.com.