Про заборону з боку керівників «Шахтаря» розповіли журналістам батьки дітей, що мали одягти футболки на підтримку воїнів-учасників АТО. І хоча інформацію щодо заборони ще варто уточнити на предмет того, чиєю саме ініціативою була заборона (адже формальним господарем матчу в Києві між двома донецькими командами був «Олімпік», і саме цей клуб мав вирішувати організаційні моменти перед зустріччю), можливий подібний крок з боку саме «Шахтаря» навряд чи здивував би тих, хто слідкує за діяльністю цього клубу за межами футбольного поля в останні роки.
Подібна історія з «Шахтарем» вже траплялася в 2014 році. Тоді перед матчем у Львові проти «Карпат» донецькому клубу і його гравцям запропонували одягти футболки з іншим написом «Слава українській армії!», але у «Шахтарі» відмовилися це робити. Мотивували таке рішення у клубі тим, що не хочуть вдягати футболки на підтримку бойових дій і замість цього хотіли б одягти футболку з гаслом «Мир в Україні та на Донбасі», або щось на зразок цього.
Але справа не лише у футболках. За останні роки «Шахтар» неодноразово давав зрозуміти, що питання патріотизму в клубі стоїть дещо інакше, ніж в інших українських ФК, і доказом цьому були відмови від звучання Гімну України перед домашніми матчами «гірників», а також історія з записом гравця «Шахтаря» Віктора Коваленка в соцмережі. Коли півзахисник «Шахтаря» виклав фото з госпіталю, де він гостював з партнерами по збірній в поранених учасників АТО, але дуже скоро запис гравцю довелося видалити. І кажуть, що не без вказівки керівництва клубу.
Чи має дивувати після цього заборона «Шахтаря» одягати дітям футболки на честь їх батьків-героїв війни з окупантами? Ні. Бо «Шахтар» досі міцно асоціює себе з окупованими територіями, а в деякій мірі і сам є «окупантом», займаючи чужий стадіон в чужому місті, встановлюючи періодично власні правила в регламенті, знімаючи емблеми інших клубів на стадіонах, де грає «в оренді». То ж не дивно, що для «Шахтаря» підтримка героїв АТО є вчинком проти власної волі. Героями для цього клубу є ті, хто платять працівникам «Шахтаря» зарплату, а жителям окупованих території періодично надсилає «гуманітарку», поки дехто жертвує на фронті власним життям.
Ігнорування «Шахтарем» патріотичних ідей вже не дивує. Єдине питання лише в тому, чи будуть карати клуб за це керівники українського футболу? Наскільки відомо, зараз Гімн України є обов'язковим перед матчами УПЛ, і наступного разу за те, що «Шахтар» не включить головну мелодію країни, клубу має «прилетіти» як мінімум штраф. Та й сьогоднішня акція з футболками «Мій тато - герой», які так і не дали одягнути маленьким діточкам, була запроваджена Федерацією футболу України, і те, що «Шахтар» не погодився долучитися до цієї ініціативи, має викликати питання у керівників вітчизняного футболу до колег з клубу Ахметова.
Може вони не бажають грати в українському чемпіонаті наступного сезону? Це питання насправді вже давно потрібно поставити перед «Шахтарем» і його керівниками.