​​Артем Франков: «Після 5:1 в Києві всім все зрозуміло»

— Я очікував, що буде більше вболівальників, а то відчувалося, ніби це товариський матч, що й не могло не відбитися на грі футболістів. Вони й самі думали, напевно: «Навіщо ця гра і кому вона потрібна?».



Що стосується всього іншого, то «Динамо» мало суттєву перевагу, але пропустило традиційний гол через абсолютно ідіотську гру захисту. Пояснити розумно, чому гравець суперника залишися на куті воротарського майданчика абсолютно без найменшої опіки, просто нереально. На щастя, відреагували миттєво, забивши. Мабуть, тут без везіння неможна обійтися. Далі забили м’яч «в роздягальню», а другий тайм був «побиттям» «Маріуполя», який не мав абсолютно ніяких шансів. Вся інтрига закінчилася в першому таймі.



Для мене найменш логічною була відсутність Русина навіть у заявці. Якщо він забиває два попередні матчі, виходячи на заміну, то для чого його позбавляти шансу зіграти в цьому поєдинку? Хоча, можливо, він отримав якесь пошкодження…



Щодо суддівства, то чистий гол «Динамо» зірвали видуманим офсайдом. А видалення було на стільки чистим, що в обох матчах можна було давати пряму червону. Тут не в праві ніхто скандалити.



Від «Маріуполя» я очікував більшого. Один раз ходили в атаку, один раз забили і подумали, що на цьому їхнє завдання в Києві виконано. Після цього матчу 5:1 всім все зрозуміло. Ніхто не скаже, що «Динамо» не поїхало в «Маріуполь», бо злякалося місцеву команду. Такі причини можуть собі залишити пан Санін та Журавльов. Чітко ясно, що кияни не поїхали туди саме з міркувань безпеки. Ніяких питань з цього приводу не може бути.



«Динамо» не демонструвало надзусиль, хоча це можуть бути оманливі враження без хорошої підтримки галасливих трибун «Олімпійського». Більше того, всі «живі і цілі» і не дуже втомлені. Ще б «Партизан» з таким рахунком і настроєм «винести» і можна всім спокійно їхати у відпустку – і тренерам, і гравцям. «Динамо» це під силу.