Така дивна ситуація, що особисто я не знаю чого очікувати від кожного наступного матчу. Це стосується всіх турнірів. Чи це цікаво? Чи подобається мені така ситуація? Так, хочеться бути більш впевненим у своїй команді. Останні матчі наче додали впевненості. Та експерименти у Албанії дали матч, який виглядав провальним.
І навіть такий провальний матч Динамо мало можливість врятувати в останній атаці. Те ж саме можна сказати по Чернігову. Важке поле, жахлива погода, швидкий гол і потім така важка гра. І головне, що все було на тоненьку, бо Десна мала, мала шанси не програти. А потім на останній хвилині другий гол. Те ж по Маріку. Повна територіальна перевага. Величезна кількість найреальніших моментів і потім жахливий гол, абсолютно не логічний, у по суті єдиній атаці суперника за всю гру на наші ворота. Тому то і гра із Партизаном не викликає нічого, окрім хвилювання.Матч із сербами глобально не несе для нас проблем. Для сербів же він над принциповий. Бо їм є що втрачати. Ми ж вже у весні. І не відомо як там буде із жеребом. З першого місця можна також дуже невдало потрапити на якісного суперника. І з другого можна дуже зручного отримати суперника. На то це і жереб. Матч із Скендербеу носив для Динамо розслаблюючий характер. Половина гравців залишилась вдома. Інша половина вирішила не напружуватись. Матч врятували емоції від гри Циганкова, Шапаренка і Русина. Ті останні 15 хвилин із ними дали надію.
І, що не дивує, а Шапаренко провів дуже сильні наступні матчі. За ці два тижня, коли він не був відомий більшості вболівальників. Бо ж далеко не всі цікавляться дублем. За два тижня Микола став головною надією для багатьох, відкриттям, ковтком свіжого повітря. Як і Русин, який забив вже двічі за першу команду. Впевнений, що багатьох людей це змусило заглянути в дубль. Подивитись на тих, хто там є. А є там багатенько цікавих гравців. Зіграй зараз дубль основою, із Циганковим, Шепелєвим із старожилами Динамо… і я не впевнений у тому, що старожили переможуть. Все не так і просто. Якісна молодь.
Матч із Партизаном важливий. Потрібна перемога. І треба дати більше шансів молоді. Особисто я очікую зі старту Миколенко, Шепелєва, Шапаренко і Циганкова. А в запасі сподіваюсь побачити Смирного, Ледньова і Русина. Безумовно очікую я зі старту Домагоя Віду. Для хорвата це буде прощальний матч за Динамо на домашній арені. Він повинен попрощатись. І зрозуміло, що для хорвата перемога над сербами, ще й перед своїми ультрас, це буде дуже символічно. Особливо якщо Домагой заб’є переможний гол. Оце так я нафантазував. Бо ж це під великим питанням. Відповідь ми дізнаємось лише у четвер о 19-15, коли команда вийде на розминку. Просто мені хотілося, аби Віда зіграв. Думаю, що багато хто зі мною погодиться.
Партизан їде до нас не в найкращій ситуації. Сезон все більше стає провальним. Црвєна Звєзда відривається. А у Партизана на матч із Динамо не приїдуть одразу два гравця, які роблять погоду на полі. Без опорника Евертона і головного креативщика команди Марко Янковича. Але проти нас зможе зіграти Зоран Тошич, який поки що не виправдовує авансів. Нагадаю, що у першому матчі ми програвали 0:2 після першого тайму. Ми грали без Мбокані і Хачеріді. І саме тому програли силову боротьбу. Не впорались із спареним центром нападу, із потужними Тавамбою із Ожеговичем. Мотивація у сербів буде максимальною. А це важливий фактор, навіть при недостатньому рівні майстерності. Чутки про другий склад у сербів – зараз просто чутки. Навіть Сіті, при всій завантаженості, їде в Харків основою.
Всі кажуть, що Динамо під кінець сезону збалансувало гру. Так, є провали в захисті, але малюнок гри збалансувався. Команда поступово набирає. І навіть сумно, що сезон закінчується. Зрозуміло, що матч із Партизаном буде так само нервовим. Це не буде легка прогулянка під київським небом. Сподіваюсь, що вийде оптимальний склад, який покаже якісну гру і дасть оптимальний результат.