«Депортіво» – єдина команда чемпіонату Іспанії, яка протягом пройденої дистанції (19 турів) задіяла чотирьох воротарів («Вільярреал» використав трьох голкіперів, четвертого – в Кубку Іспанії). Найбільше зіграв Рубен – десять матчів; Костел Пантілімон шість разів з'являвся в рамці, два матчі дісталися молодому Френсісу Узохо, і одного разу на полі з'явився Пшемислав Титонь.
Факт перебірливості свідчить про проблему на позиції, яка гостро підпирає «Депортіво». Крістобаль Паррало очолив ла-корунців в жовтні 2017-го, займаючись з того часу виведенням оптимальної моделі. Молодий Узохо відправився до нетрів клубу – обростати м'язами. Пшемислав Титонь, швидше за все, залишить команду передчасно (до завершення терміну дії контракту), Пантілімон влітку повернеться до «Уотфорда».
Рубен – основний воротар, але статус його визначений радше безвихіддю. Тобто, у тренера не було сильнішої бойової одиниці, тому доводилося довіряти 33-річному ветеранові. Хоча гра Рубена часом пригнічувала Крістобаля Паррало. Гол, пропущений у матчі з Валенсією, остаточно розвіяв сумніви – команді потрібен новий воротар.
Прізвище Максима Коваля ніде не фігурувало. Ні крізь «великі» ЗМІ (AS, Marca, Mundo Deportivo), ні крізь регіональні галісійські видання інформація про українця не просочувалася. Ба більше, для іспанських журналістів та експертів вчорашня новина стала повним сюрпризом. З «Депортіво» пов'язували прізвища трьох воротарів – Давід Сорія («Севілья»), Дієго Лопес («Еспаньол») та Рафаель Кабраль («Наполі»). Але команда з Ла-Коруньї пішла нетрадиційним шляхом.
Очевидно, свою роль відіграли фінансові можливості команди та фінансові запити претендентів. Влітку «Депортіво» серйозно витратився на нових гравців, зайшовши у неглибокий, але «мінус». Прийшли Гільєрме (з «Удінезе»), Фабіан Шер (з «Гоффенгайма»), Хуанфран (з «Уотфорда») і Жерар Валентів (з «Гімнастіка»), які обійшлися клубові майже в десять мільйонів євро. Відбити вдалося близько половини суми за рахунок продаж Пабло Інсуа та Алехандро Аррібаса. При цьому, ці трансфери не вирішили всіх кадрових проблем «Депортіво».
Зокрема, із захистом. Приміром, на сьогоднішній матч з «Реалом» ла-корунці залишилися лише з одним номінальним центральним оборонцем – Фабіаном Шером. Інші двоє, - Сідней та Альбентоса, - вибули через травми. В правого оборонця Хуанфрана взагалі не було конкуренції на позиції, що також не давало босам «Депортіво» спокійно дихати. В підсумку, водночас з Ковалем до команди приходить Енеко Боведа – номінальний правий оборонець, який здатен зіграти в центрі. «Атлетіку» з Більбао 29-річний футболіст виявився непотрібним, тож «Депор» скористався ситуацією і оформив з Боведою трудові стосунки на два роки.
В контексті Максима Коваля ця інформація має значення, адже дії 25-річного воротаря дуже часто залежать від рівня гри команди в обороні. Коваль за своєю природою не здатен власноруч «витягувати» поєдинки. Він відчуває впевненість лише тоді, коли надійно працює захист. Віддаючи Коваля на поталу, ймовірність того, що воротар пропустить простий м'яч («метелика»), збільшується в рази (тут доречно пригадати виїзний поєдинок з «Ян Бойзом» в кваліфікації Ліги чемпіонів). Хоча так, мабуть, можна сказати про більшість голкіперів.
«Депортіво» – не найгірша команда Прімери за рівнем оборони. Майже половина учасників турніру (дев'ять команд) після 19-ти турів пропустили у свої ворота стільки ж або більше голів (=27, >27). Команда перебуває в зоні вильоту, проте від рятівних позицій відстає не критично. Майбутнє і перспективи Максима Коваля в чемпіонаті Іспанії будуть залежати від двох факторів: його особистої гри протягом другого кола поточного турніру, і від загального підсумку боротьби «Депора» за виживання.
Те, що Коваль діставатиме ігрові хвилини і шанси проявити себе в основному складі – навіть не обговорюється.
Післямова
Це опитування можна сприймати як доволі показовий розріз громадської думки. Українець потрапив до вимогливого середовища, де потрібно заробляти авторитет клопіткою працею. Надмірна самовпевненість або ж невпевненість у собі перекреслять перспективи.