«Ця історія мене вразила. Жоден український журналіст не буде акредитований на чемпіонаті світу в Росії. Так вирішила Федерація футболу України.
Причому вирішила специфічно: в цьому питанні є дедлайн. Журналісти залишають заявки, федерація повинна їх належним чином верифікувати. Чи не верифікувати. Посилалася на технічні труднощі. А на фініші повідомила, що не труднощі, а позиція: війна у нас, в Росію не поїдемо, безпеку гарантувати не можемо. Ну ок.
Я відразу скажу, що розглядаю кейс чисто логічно. Я не знаю, скільки і на яких підставах українських журналістів було на чемпіонатах світу в Бразилії і в ПАР. Так мені і все одно. Про болівійських ж теж не знаю. Але смішно, що за журналістів вирішує Федерація. Вона, мовляв, не може гарантувати безпеку. Я скільки їздив по різних країнах - я ніколи не дбав питанням, чи захищає мене РФС. Та й якщо б раптом захищав - на власну кмітливість покладався б приблизно в тисячу разів грунтовніше, ніж на таку віртуальну підтримку. Журналіст взагалі-то шукає небезпека. Чи не уникає. Це не «сиклива», це ризикова професія. Українські журналісти вибрали ігнор. Типу - позиція. Але, хлопці, ваші аргументи жорстоко протистоять професії.
Воюємо? Так за можливість працювати в країні, з якої «воюємо», журналіст, якщо він справжній, продасть найближчу рідню. Небезпечно? У Росії працюють в якості гастарбайтерів мільйони українців. І не думають про небезпеку. І це співвітчизники ваші. Їм не небезпечно. А вам, виявляється, федерація сраного футболу безпеку не гарантує. У Росії мільйони ваших співвітчизників живуть. Тут справа ще в тому, що від присутності-відсутності українських журналістів нікому ні жарко, ні холодно.
Це цікаво суто в професійній властивості. Якщо позиція - так відразу і заявіть. Що тягнути? Посилатися на технічні труднощі з акредитацією? Ваша позиція - ігнорувати подія? Ой, страх: про чемпіонат світу не розкажуть в Україні. Тихий пердок в воду. Натомість ви відмовилися від півтора місяців серйозної, вдумливої роботи, в тому числі зі співвітчизниками. Для людини, яка розповідає про футбол, проігнорувати чемпіонат світу - немислимо.
Від того, що чемпіонат світу продинамила Україна, нічого не трапиться в світі. Світу плювати на Україну. Суть в іншому. Чи є журналістика в Україні? У Росії живуть і працюють мільйони українців. Тисячі українців беруть участь в лотереї квитків на чемпіонаті. А ось журналісти якось забоялись. Громадяни поїдуть, а журналісти - ні. Федерація, бачте, футболу (та ще спецслужба) їх не зможе захистити. Які ви журналісти? Тут живуть і сюди хочуть потрапити на матчі тисячі ваших співвітчизників. Так якщо ви взагалі вважаєте важливою проблему безпеки, вас черга повинна бути, щоб працювати на чемпіонаті. Тому що преса захищає своїх громадян. Чесно кажучи, мені глибоко плювати, чи буде на чемпіонаті світу хоч один український журналіст, який зізнався у своїй українськості», - заявив Уткін на сайті пабу «Джон Донн».
Василь Уткін: «Те, що про російський ЧС-2018 не розкажуть в Україні, це тихий пердок в воду»
Відомий спортивний коментатор Василь Уткін висловив свою думку про відмову українських журналістів їхати на чемпіонат світу в Росію.