Загальні враження від поновлення сезону
— Цього року я вкотре переконався, що поняття «весняний футбол» у нас ніхто не відмінив. Таким чином знову бачимо, що після зими й відсутності офіційних матчів командам непросто увійти в ігровий ритм, і поля часом не відповідають установленим параметрам якості.
Про боротьбу за «золото»
— Шість очок розриву — небагато, особливо тоді, коли є дві очні зустрічі. Тим паче за киянами низка переваг: і те, що багато молоді, й непогане придбання взимку (маю на увазі Вербича). Інше питання, що донеччани сьогодні показують видовищніший футбол, склад у них стабільніший плюс, сказати би, ексцесів немає, які трапляються в «Динамо» (зразу згадуємо Гармаша).
Про боротьбу за «бронзу» і єврокубки
— Виокремив би «Зорю»: вважаю, якби не очкові втрати влітку-восени 2018-го, саме луганці сьогодні були би третіми, причому із запасом. «Ворскла» імпонує тим, що завжди бореться до останнього, проте дві розгромні поразки в чотирьох весняних матчах насторожують. За п’яте, єврокубкове, місце позмагаються «Верес» і «Маріуполь», де все, скажу банально, вирішать особисті зустрічі.
Про нижню шістку
— «Олімпік», вважаю, створив собі комфортний запас, і може дозволити собі готуватися до наступного сезону. Щодо змагання за «прописку» в УПЛ: на мою думку, тут усе може вирішити якість проведених зборів взимку.