Артем Кичак: «Коли прийшов в академію «Динамо», Зозуля був для мене авторитетом»

«Разом з «Динамо» на всіх матчах був присутній скаут, він відбирав перспективних футболістів. Ми зіграли з киянами 0:0, а через кілька матчів приймали у себе «Локомотив».

Після цієї гри скаут передав моїй мамі записку від тренера «Динамо» Олександра Лисенка. У записці він просив, щоб я приїхав до Києва на перегляд, залишив свій телефон. У той час про мобільні телефони мови не йшло, а стаціонарного апарату у нас не було.

Ми жили на сьомому поверсі, а Сан Санич дзвонив друзям нашої сім'ї, які жили на другому - мамі доводилося по дві-три години сидіти в їх однокімнатній квартирі, тренер їй говорив, що це єдиний шанс, що потрібно їхати.

Батьки у мене не такі легкі на підйом, тому я не відразу поїхав. Проте, незабаром ми все ж вирушили до столиці. До Києва поїхали на поїзді, разом з ще одним хлопцем, Славою Івановим, якого теж запросили на перегляд.

Приїхали на Нивки, база тільки будувалася. Дивлюся - стоять два хлопця, теж на перегляд приїхали. Виявилося, що це Ярмола і його друг з «Десни». В один день приїхали з ним в «Динамо»!

Лідером нашої команди був Рома Зозуля. Він киянин, був капітаном. Коли я прийшов в академію «Динамо», він був для мене авторитетом.

Пам'ятаю, ще виступаючи за «Світанок», перед матчем з «Динамо», нам тренер говорив: «Ми всього забили 10 м'ячів, а у них один Зозуля - 15»! Ми сидимо з здивованими очима.

Взагалі вважаю, що наш випуск - один з найсильніших. Ми програли перший фінал, тому що багато людей прийшло. А далі виносили всіх. Останній чемпіонат України виграли, забивши більше ста голів, пропустивши всього сім або вісім.

У чемпіонаті Києва взагалі нікому шансів не залишали.

Бувало, що я стояв у воротах, а мій колега Костя Махновський грав нападника, він за сезон м'ячів сім забив! А бувало навпаки, я грав в полі, лівим захисником. Навіть два голи забив - «Волині» і «Буковині», - сказав Кичак.