Ми давно звикли, що Олександр Зінченко гарно пустує, дотепно кепкує чи просто куражиться. Ви ніколи не думали над тим, чому Олександр може видавати себе за клоуна, та не переходити межу? Все тому, що цей хлопець методично будує подвійний імідж. З однієї сторони медалі, він душа компанії Зіна, а з іншого - мудрий і зрілий футболіст Зінченко. Варто лише сказати йому, що це серйозне інтерв'ю, і він заговорить ось так:
- Якщо подивитися на те, через що пройшла моя сім'я, на те, чого ми добилися і де знаходимося - це все радує, але і мотивує ще більше, тому що я відчуваю, що ще запас міцності є і хочеться більшого.
Коли чуєш такий спіч, розумієш, що зіркова хвороба Олександру не загрожує. До речі, щеплення зробили ще у дитинстві:
- Напевно, цього ніколи не буде. Звичайно, все залежить від виховання. Якщо зоряна хвороба і починала колись проявлятися, то моя сім'я, наприклад - мама, це все гасила і пояснювала, як потрібно, як правильно.
Кар'єра Зінченко стрімко пішла вгору влітку. Практично в останні дні трансферного вікна зірвалася його оренда в «Наполі» і доля Олександра опинилися в руках Хосепа Гвардіоли:
- Між клубами йшли переговори з приводу моєї оренди, але, я так розумію, що вони між собою просто не домовилися, а до мене черга не дійшла. Звичайно, моєю метою було залишитися в цій команді.
Я пам'ятаю перше тренування, коли трансферне вікно закрилося, тоді вже було вирішено, що я нікуди не йду. Гвардіола підійшов після тренування і сказав, що він щасливий, що я залишився в цій команді, і розповів на якій позиції бачить мене.
Якраз позиція лівого захисника стала сюрпризом для публіки. Але не для Зінченка. Він міцно схопився за соломинку, яку йому простягнув Хосеп Гвардіола, і цим самим закохав у себе головного тренера:
- У будь-якій команді ти повинен допомагати там, де тебе бачить тренер. Якщо ж ти будеш діяти з кислим обличчям, це побачать з боку всі, на таку людину складно буде розраховувати. Будь-яка людина в команді повинна давати якісь імпульси, навіть той гравець, який сидить на трибуні або на заміні. Він повинен зайти в роздягальню і додатковий раз підбадьорити колектив, адже ми одна сім'я, у нас одна мета - виграти титул.
На омріяний дебют в «Ман Сіті» Зінченко очікував близько півтора року:
- Якщо чесно, я ніколи нічого кращого не відчував. Напевно, це були мої найкращі емоції в кар'єрі.
Вдалий старт - це вже пів справи, але надалі Олександр лише нарощував оберти. Дебют в АПЛ, феєричний матч з «Ньюкаслом», вихід у старті на гру Ліги чемпіонів проти «Базеля». Відтак, у резюме футболіста опинилися більше 1000 хвилин у складі «містян» та перший трофей - Кубок Ліги:
- Емоції в той момент переповнювали мене. Сподіваюся, далі - більше. Коли дивлюся на медаль, розумію, що я зробив свій внесок в цю перемогу.
Зовсім скоро гравець стане другим в історії українцем, після Олега Лужного, який здобуде золоту медаль АПЛ. До того ж, і в Лізі Чемпіонів його «Ман Сіті» - один із головних претендентів на тріумф. Відтак, за якихось півроку 21-річний Зінченко перетворився з перспективного у топ-футболіста. Але парубок носа не задирає.
- Я на вік вже не дивлюся, адже вже багато разів повторював, що 21 - це вік, в якому потрібно показувати пристойний і дорослий футбол. Я 100 раз повторював, що в 20 років Роналдо став найкращим гравцем за версією ФІФА. Завжди є, до чого прагнути.
У тренерських схемах Шевченка, як і колись у «Ман Сіті», Зінченка не має гарантованого місця в основі, втім футбоіст упевнений, що свого часу обов'язково цього дочекається. Тим паче, що тепер він універсал:
- Де мене бачить тренер, там я і буду грати. Час покаже. Я навіть не можу вибрати. Найкомфортніше, напевно, відчуваю себе в центрі поля.
Від футболу, я вважаю, потрібно отримувати задоволення в будь-якому випадку. Тому що це наше життя, і якщо ти не будеш отримувати від нього задоволення, то воно буде дуже нудним.