Шахтар, як всім добре відомо, є базовим клубом збірної України. У 15-ти матчах під керівництвом Андрія Шевченка у національній команді хоча б раз вийшли на поле 12 футболістів Шахтаря. Але серед них виявився тільки один дебютант — натуралізований бразилець Марлос.
Паулу Фонсека, який очолив Шахтар влітку 2016-го і керує гірниками другий сезон, більшість збірників отримав у спадок від Мірчі Луческу.
Андрій Пятов і Олександр Кучер дебютували ще за Олега Блохіна в перший його прихід в національну команду. Ярослав Ракицький — у Олексія Михайличенка, Тарас Степаненко — у Юрія Калітвінцева. Богдан Бутко та Сергій Кривцов отримали путівку від Блохіна під час його другої каденції. Віктор Коваленко, Максим Малишев, Іван Ордець і Іван Петряк почали кар'єру в збірній у Михайла Фоменка. Причому деякі потрапляли у національну команду не з Шахтаря, а з інших клубів, - відзначає zbirna.com.
Точно так само — обхідним маневром — опинився в головній збірній Микола Матвієнко. Май він то ігровий час, що отримує у Фонсеки, Андрій Шевченко, напевне, ніколи й не звернув би на нього уваги. Але оренда в Карпатах стала трампліном, оренда у Ворсклі підтвердила його статус основного лівого захисника України. А ось застій в Шахтарі (всього 203 хвилини на поле після повернення в базовий клуб) може цей статус пристойно підкоригувати.
Якщо порівнювати продуктивність роботи Фонсеки і період раннього Луческу (його перші два повноцінних сезону у Шахтарі — 2004/2005 і 2005/2006), то виходить дуже парадоксальна картина. За загальною кількістю гравців, делегованих в збірну за період з 01.07.2004 по 30.06.2006, Луческу сильно програє Фонсеці — всього 6 збірок із Шахтаря в 26-ти матчах проти 12-15-ти. Виходить дворазову перевагу португальця.
Але за кількістю футболістів, які дебютували у національній команді за порівнювані періоди, вже Луческу перевершує Фонсеку. У вересні 2004-го у Блохіна перший матч провів Олексій Бєлік, а в лютому 2006-го — Богдан Шуст. Продуктивність роботи на збірну України вищою виходить у румунського фахівця — 2:1.
Хоча в цілому він українців, як відомо, не жалував.
Жахлива статистика Луческу
У сезоні-2004/2005 у нього у всіх офіційних турнірах зіграли лише 8 (!) вітчизняних виконавців. Причому з 53 поєдинків сезону Андрій Воробей провів 47, Анатолій Тимощук — 41, Олексій Бєлік — 26, Адріан Пуканич — 10, Дмитро Шутков — 5, Денис Кулаков, Дмитро Молдован і Дмитро Чигринський — по 2.
У сезоні-2005/2006 кількість українців збільшилася до 13-ти. Найбільш затребуваними виявилися Анатолій Тимощук (38 матчів з 45 можливих), Олексій Бєлік (32), В'ячеслав Шевчук (24), Андрій Воробей (22), Дмитро Шутков (15), Дмитро Чигринський (13), Богдан Шуст (11) і Руслан Фомін (10). Ще п'ятеро виходили на поле по одному разу.
Просто жахлива статистика з точки зору головного тренера збірної України.
Фонсека: скорочення українців
У Фонсеки картина зовсім інша, хоча динаміка, варто підкреслити, негативна. У минулому сезоні (48 матчів) — 21 український футболіст. У нинішньому (без двох останніх турів чемпіонату — 43 матчі) — 16. Це — вже з урахуванням натуралізованого Марлоса.
З групою українців попрощалися остаточно, деяких віддали в оренду. А нових імен (Марлоса, зрозуміло, виносимо за дужки) з українським паспортом в основному складі Шахтаря більше не стало.