«Найпрекрасніша історія з коли-небудь розказаних». Marca відзначає дії кожного футболіста Атлетіко і особливо Грізмана, але основною сюжетною ниткою трохи мелодраматичної розповіді про фінальний матч є все ж загальнокомандне досягнення.
«Фернандо Торрес, вічний Фернандо Торрес, який вийшов на поле відразу після того, як Габі, вічний Габі, забив третій гол і підписав супернику вирок. Сімеоне, вічний Сімеоне, нарешті позбавив себе обмежень УЄФА і вийшов на газон, щоб насолодитися тріумфом. Годін, вічний Годін, найкраща версія самого себе. Коке, вічний Коке, зв'язуюча ланка незабутньої команди...
Почуття гордості не можна купити або продати за гроші... але Атлетіко. Атлетіко просто дарує це почуття всім нам. Є причини пишатися цією командою. Дійсно, у цієї історії - щасливий кінець. Але це також найпрекрасніша історія з коли-небудь розказаних. На стадіоні в Ліоні звучить Maneras de Vivir, а Габі і Торрес піднімають Кубок до небес...
Завжди потрібно вірити в себе. Спасибі тобі, Атлетіко, ще раз. Величезне спасибі за все».
«Кубок Грізмана». У виданні AS віддають належне французькому форварду Атлетіко, а також відзначають дії Габі. «Капітан підписав вирок Марселю, який без Пайє просто розвалився».
«Клац, клац, клац. Дуже багато фотокамер. Атлетіко повернувся в роль європейського чемпіона. Знову. Втретє в історії Ліги Європи. Три перемоги з трьох можливих. Багато спалахів оточують Фернандо Торреса, а капітан Габі готується підняти Кубок. Це набагато більше, ніж шматок срібла. Це 15 кілограм ваги і 65 сантиметрів у висоту. Це сон наяву. Це Момент. Клац, клац, клац... Клацання десятків об'єктивів фотокамер зливається в шум.
Марсель, як і Атлетіко, теж проявив впертість на шляху до перемоги. Але в Ліоні він наткнувся на перешкоду. «Моя велич полягає не в тому, що я ніколи не падав, а в тому, що я завжди піднімався». Цитата Наполеона ідеально описує Дієго Сімеоне, його команду - і їх спосіб життя. Йому не дозволили перебувати біля поля під час матчу, але перемогу він святкував разом зі своїми хлопцями.
Клац. Грізман. Без нього ніяке фото не було б повноцінним. Він оформив дубль у фіналі турніру, який проходив на стадіоні Ліона - клубу, який колись відмовив йому через його зріст. Дубль був приголомшливою відповіддю.
Якщо є команда, яка знає, що значить страждати, то це Атлетіко. Це їх сутність, але вони знають собі ціну. Грізман. 21 хвилина. Суперник помилився і відразу ж був змушений розплачуватися за це. Габі перехопив м'яч і віддав його французу, і поки той пробивав Манданда, Ліон мовчав, прикриваючи очі: колись вони відмовили цьому хлопцю.
Десять хвилин потому Пайє відчув біль. Продовжувати грати було неможливо. Півгодини тому він виходив на поле і доторкнувся до трофею, а зараз ішов зі сльозами на очах. Для Марселя це був фінальний свисток. Команда не змогла впоратися з втратою лідера.
В кінці матчу Габі прийняв м'яч від Коке і забив третій гол. Була 89 хвилина. Гол забив капітан, як і в 1986-му році в фіналі Кубка володарів кубків - тільки цього разу переможцем був Атлетіко».
«Неймовірний Грізман робить Атлетіко чемпіоном!» У каталонському Sport.es більш лаконічні, але все ж віддають належне Атлетіко, Сімеоне і, звичайно ж, Грізманну, який оформив дубль. «Два голи француза дозволили Атлетіко оформити комфортну перемогу. Марсель добре почав матч, але це затьмарила травма Пайє за рахунку 0:1».
Також на сторінках видання вийшла невелика статистична замітка, в якій пораховані перемоги всіх клубів в Кубку УЄФА і Лізі Європи. Зроблено це для того, щоб показати домінування іспанських команд в другому єврокубку. На рахунку Севільї - 5 перемог (2+3), а у Атлетіко - 3 (0+3). Стільки ж у Ліверпуля, Інтера і Ювентуса.
В L'Equipe захоплюються Грізманном і визнають, що без Пайє Марсель просто зламався. «Грізман і Атлетіко поклали край мріям Марселя про першу перемогу в Лізі Європи. Олімпік в середу програв Атлетіко (0:3) свій третій фінал після спроб в 1999 і 2004 роках. Дімітрі Пайє покинув поле через травму. Антуан Грізманн сяяв».
«Звичайно, перший пропущений Марселем м'яч став результатом помилок Манданда і Ангісса. Але вони бліднуть на тлі втрати Дімітрі Пайє. Він добре грав на початку матчу і завдяки йому Олімпік тиснув на ворота Облака. Без нього Марсель не знав, що робити далі і грав ніби паралізований. Залишитися без свого найкращого гравця на самому початку матчу виявилося непереборною проблемою.
Кожен гол Антуана Грізманна - немов відповідь на кожну з поразок дворічної давності в фіналах Ліги чемпіонів і Євро-2016. Багатообіцяюче в світлі майбутнього чемпіонату світу...».
Яскрава гра Грізманна в фіналі продовжила тему його майбутнього в Мадриді. Сам футболіст в коментарі іспанським ЗМІ сказав, що поки рано про це говорити. Генеральний директор Атлетіко Гіл Марін каже, що клуб прийме будь-яке рішення француза, але, зрозуміло, хотілося б, щоб той залишився в команді і творив історію з нею.
А італійська Gazzetta dello Sport вважає, що все вже вирішено. «Для Кольчонерос буде важко продовжувати жити без Грізмана. Президент клубу Серес сказав, що відхилив усі пропозиції Барселони, давши зрозуміти, що Атлетіко не піде ні на які поступки перед каталонцями. Але доля здається вже визначеною. Сто мільйонів євро це багато, але на цьому шаленому ринку менш обдаровані футболісти коштують більших грошей. І, хто знає, раптом зараз Сімеоне повернеться до варіанту з Дібалою...».