ВОРОТАР
Кейлор Навас (Коста-Ріка)
Перший удар в рамку воріт костариканців пентакампеоне завдали лише ближче до перерви. А все тому, що Кейлор Навас вдало керував обороною, грав на виходах і перехопленнях. Вже після перерви наш герой відбивав дуже небезпечні постріли Неймара, Коутіньйо і Жезуса. Всі 90 хвилин протистояння протрималися костариканці у зустрічі з явним фаворитом – і заслуга в цьому в першу чергу голкіпера. Лише в компенсований час Бразилія дотиснула суперника. Немає підстав звинувачувати в пропущених м’ячах Наваса, він зробив більше, ніж міг би будь-хто на його місці.
ЗАХИСТ
Рафаель Варан (Франція)
Не можна стверджувати, що Перу створило багато проблем обороні одного з головних претендентів на чемпіонський титул, проте, Варану і його партнерам доводилося бути дуже уважними при грі біля своїх воріт. Вибухові комбінації латиноамериканців несли приховану агресію. Рафаель став лідером французів в обороні, відіграв без єдиної помилки, ще й кілька разів небезпечно підключався до атак «триколірних».
Єррі Міна (Колумбія)
Перед чемпіонатом світу з’явились чутки, що «Барселона» виставить Єррі на трансфер. Але після матчу з Польщею каталонці можуть і засумніватись. По-перше, Колумбія відіграла на нуль проти збірної, в складі якої є елітний форвард. У Роберта Левандовскі були моменти, але зрештою він залишив поле без забитого голу. Натомість Міна провів надзвичайно важливий перший м’яч, який визначив подальший хід поєдинку.
Домагой Віда (Хорватія)
Далеко не всі оцінили дії Віди в матчі проти Аргентини, за статистичними даними він не був в числі найкращих, але все через те, що екс-гравець «Динамо» Київ виконав величезний обсяг чорнової роботи. Часто Домагой знаходився в тіні, але не дозволяв Мессі і компанії знаходити вільні зони, вриватися в штрафний майданчик і догравав в кожному моменті до останнього. Тактично грамотно виглядав центрбек. Без надійної гри в обороні Хорватія навряд чи б стала головною сенсацією другого туру ЧС-2018, і заслуга в цьому Віди очевидна.
ПІВЗАХИСТ
Лука Модріч – Іван Ракітіч (Хорватія).
Давня приказка каже: «Покажи мені свій півзахист, і я скажу, яка у тебе команда». Картаті у матчі з Аргентиною виглядали єдиним досконалим організмом, в якому пара центральних хавбеків синхронно виконувала функції серця та мозкового центру. Обидва відзначились голами та повністю переграли своїх візаві. Власне, цей матч наочно продемонстрував, чому небесно-голубим буде важко втілити мрію нації в життя.
Тоні Кроос (Німеччина)
У футболі так буває, що один епізод може перекреслити весь негатив та стати поштовхом для чого визначного. Саме це вдалось Тоні Кроосу, від якого чекають, що він візьме на себе функції лідера після того, як зі сцени зійшли Філіп Лам та Бастіан Швайнштайгер. До гри хавбека ніколи не було питань, а ось лідерські якості викликали сумнів. Матч зі Швецією (точніше епізод на 90+5-й хвилині) може стате поворотним моментом. Кроос врятував Бундестім від повторення ганьби Франції, Італії та Іспанії, які на останніх Мундіалях в статусі чемпіона вилітали після групової стадії. Але ж і переможний гол вийшов шедевром!
Хамес Родрігес (Колумбія)
У розгромі над Польщею Хамес не відзначився точним ударом, але передачі диспетчера колумбійців були прекрасні, вправні і на будь-який смак. Суперник не знав як зупинити 26-річного хавбека «Баварії». Хамес Родрігес віддав першу гольову передачу в матчі, немов рукою поклавши м’яч на голову Міні. А потім видав ювелірний пас на хід Куадрадо, який вийшов один на один з голкіпером і реалізував цей шанс. Було кілька ударів у Родрігеса, але поляки перед своїм штрафним грали з ним дуже щільно і кожну спробу пробити блокували.
Джердан Шакірі (Швейцарія)
90 хвилин матчу з Сербію невтомно працював на атаку, постійно шукаючи свій шанс біля воріт Стойковіча. На його рахунку вісім ударів, один з яких прийшовся в каркас, ще одного разу сербів виручив голкіпер. Але вже в компенсований арбітром час Шакірі легко втік від захисників, вийшов на побачення з воротарем та забив переможний для Швейцарії гол, який, швидше за все, виведе її у плей-офф.
НАПАД
Ромелу Лукаку (Бельгія)
Другий дубль поспіль на рахунку Лукаку і, як наслідок, статус одного з головних претендентів на звання найкращого бомбардира Мундіалю. Якщо у зустрічі з Панамою Ромелу забив два м’ячі і все одно потрапив під шквал критики, то в грі з Тунісом форвард однозначно був одним з найкращих. Саме Лукаку створив перший небезпечний момент в матчі, нагнітав, йшов вперед і заклав основи розгрому, захисники африканської збірної в кінці поєдинку виглядали вичавленими, наче лимон.
Ахмед Муса (Нігерія)
Збірна Ісландії заробила репутацію міцного горішка, який не піддається ударам навіть найбільш іменитих команд. Однак вікінги виявились не готовими до нігерійської стрімкості, уособленням якої став Ахмед Муса. Форвард зробив усе настільки швидко і технічно, що у захисту та голкіпера суперника не було шансів. А ще ж міг і хет-трик оформити, але завадила поперечка.
ТРЕНЕР
Златко Даліч (Хорватія)
В послужному списку цього спеціаліста ніколи не було команд з такою кількістю зірок. Власне, національну збірну йому доручили від безвиході – картаті у відборі до ЧС перебували на межі провалу. Але в Києві Даліч спокійно використав значно вищий клас своєї команди, стабілізував склад, проявив жорсткість, де це було потрібно (привіт Калінічу) і в підсумку достроково виграв надзвичайно важку групу, розгромивши збірну, від якої чекали виходу у фінал.