Перед стартом сезону 2017/2018 «Спортинг», як зазвичай, вважався одним з головних претендентів на перше місце в португальській лізі. «Бенфіка» виглядала не так сильно, «Порту» не здавався непереможним. Однак те, що здається на папері, часто не перевтілюється в життя.
Президент
Бруну де Карвалью став президентом клубу 2013 року й взявся за роботу, засукавши рукави. Він зробив певні кроки, які повинні були зробити меншим розрив між його клубом і двома іншими лідерами - «Бенфікою» і «Порту». Результати на полі пішли в гору, на трибунах стало менше вільних місць, гравці росли та йшли за солідні гроші - Жоау Маріу (40 млн), Іслам Слімані (30,5 млн), Адрієн Сілва (24,5 млн), Маркос Рохо (20 млн), а це чотири з п'яти найдорожчих трансферів в історії клубу.
З іншого боку, Карвалью був вкрай своєрідним людиною. З точки зору футболу він дав клубу багато, але також завдав чималої шкоди своїм довгим язиком. Він ніколи не ухилявся від конфліктів, постійно йшов на конфронтації зі ЗМІ або представниками інших клубів. Все наростало, як сніговий ком, і в якийсь момент досягло точки кипіння в квітні цього року. Президент знайшов нового козла відпущення - ним стали не просто окремі особистості, а практично вся команда.
У квітні в чвертьфіналі Ліги Європи лісабонський «Спортинг» зустрічався з мадридським «Атлетіко». Гра була вже зроблена в першому таймі - дві божевільні помилки гравців оборони португальської команди призвели до покарання у вигляді двох голів. Порвалося там, де було тонко протягом усього сезону. І тоді Бруну де Карвалью висловив все, що тримав в собі протягом останніх місяців:
«Я хотів бачити єдину команду, з правильним підходом до справи, з ідеальною обороною і яскравою атакою. Всі гравці повинні були бути єдиним цілим, ніби їх на полі не 11, а всі 22».
Потім португалець перейшов на особистості: «Коатес на пару з Матьє зробили те, що не могли зробити гравці «Атлетико». І ось, суперник веде з рахунком 2:0, не доклавши для цього зусиль. У Мартінша був момент, щоб зрівняти рахунок, але він не забив, вийшовши віч-на-віч з Облаком. Дост і Коентрау настільки не хотіли грати у другій зустрічі, що отримали жовті картки там, де не повинні були цього робити. У Монтеро в кінці гри був момент, але замість того, щоб просто підставити ногу, він вдарив кудись в космос».
Відповідь від гравців
Гравці дізналися про звернення президента на своїй сторінці Facebook, вже перебуваючи в готелі після матчу. Команда розділилася на три табори: промовчати на цей випад, відповісти тим же в соцмережах, бойкотувати тренування. До єдиного рішення так і не прийшли.
Після прибуття в Лісабон найбільш активні гравці зажадали, щоб президент прибув на клубну базу і пояснив, що взагалі відбувається. Очевидно, що Карвалью на це не пішов.
Це настільки розлютило команду, що відразу 19 гравців складу опублікували на своїх сторінках звернення, повні обурення. Вони висловлювали невдоволення тим, що президент їхнього клубу публічно принижує та ображає своїх же гравців, не спілкується з ними особисто, а виносить сміття з хати. Під зверненням «підписалися» Руй Патрісіу, Фабіу Коентрау, Вільям Карвалью, Батталья, Фернандеш, Піччіні, Коатес, Палінья, Акунья, Желсон, Вендел, Поденсе, Сезар, Монтеро, Руїс, Рібейру, Леау, Думбія і Рістовскі.
Це було початком великої війни. Президент «Спортинга» махом відсторонив від команди всіх дев'ятнадцятьох підписантів, але пізніше до складу повернулися Думбія і Рібейру - вони наче відмовилися від власних слів.
Точка неповернення
Через місяць після описаних подій, коли градус напруження злегка спав, сталося незрозуміле. Після того, як «Спортинг» не отримав право брати участь в наступному сезоні в Лізі чемпіонів, велика група розлючених уболівальників проникла на тренувальну базу клубу і фізично атакувала команду. Виникла бійка з великою кількістю учасників. Деякі гравці отримали травми: наприклад, у нападника Баса Доста був серйозний поріз на голові. Але якщо фізичні рани залікувати просто, то подібний психологічний вплив подолати практично неможливо. Гравці вмить звинуватили в події президента, який роздмухав такий великий конфлікт. При цьому він не вжив жодних заходів з безпеки, які могли б запобігти нападу.
Після цього частина гравців офіційно заявила про те, що після закінчення сезону вони покинуть клуб. Руй Патрісіу, воротар і капітан команди, написав лист на 34 сторінки, в якому докладно розповів про події останніх місяців. Його підтримав молодий форвард Даніель Поденсе - він також написав листа про свій відхід. Обидва гравці вимагали розриву контракту, стверджуючи, що вони не перебувають в безпеці як з психологічної точки зору, так і з фізичної. Двері для інших були відчинені навстіж.
Інші гравці також отримали можливість подати таку заяву і стати вільними агентами. Природно, через повну неадекватність президента клуб за них не отримає ні цента.
Замість підсумку
Деякі гравці, як Вільям Карвалью і Крістіано Піччіні все-таки поповнили трансферну казну «Спортинга» - за португальця 20 млн євро виклав «Бетіс», а за італійця 8 млн євро заплатила «Валенсія». З найбільш цінних активів, за безкоштовно клуб покинули Желсон Мартінш («Атлетіко»), Руй Патрісіу («Вулверхемптон»), Брайан Руїс («Сантос»).
Бруну де Карвалью перед відставкою встиг призначити головним тренером Сініша Михайловича. Серба звільнили через тиждень, коли в Лісабоні змінилося керівництво. Клуб, що втратив провідних гравців, направив до ФІФА скаргу, вимагаючи за Патрісіу 54,7 млн євро, а за Мартінша - 50 млн євро. Новому керівництву вдалося переконати повернутися Баса Доста, який став в минулому сезоні найкращим бомбардиром португальської ліги.
Зелено-білі щосили намагатимуться відновити мікроклімат в команді й вже почали роботу на трансферному ринку. Так в клубі з'явився Нані, Рістовскі (минулий сезон грав за лісабонців на правах оренди), Вівіано, Гаспар і Рафінья.