Матч проти прямого конкурента і гідного як для «Динамо» суперника в чемпіонаті України лише відсік все зайве і перетворив враження про словенця на точну, довершену скульптуру – з цим трансфером кияни втрапили в десятку.
Вербич – чи не перший легіонер «Динамо» за декілька останніх років, який справді викладається в матчах на сто відсотків і діє з іскоркою в очах. І не важливо, хто в суперниках «Динамо»: новачок ФК «Львів», чи «Шахтар», що вже давно набив оскому.
І саме бажання та зацікавленість в позитивному для команди результаті, ризикнемо припустити, дозволяє Вербичу виглядати стабільно сильно в кожному матчі. Бо якісні і майстерні легіонери були і до нього: Рафаел, Мехмеді, Мбокані, Беланда, Тремулінас, Гонсалес. Всі вони – топ-гравці для чемпіонату України, але саме це згодом і ставало проблемою. За той чи інший час кожен з них розумів, що тут можна напружуватися лише наполовину можливостей, отримуючи за це шалені гроші. Вербич, тричі стукаючи по дереву, поки що таким не страждає.
Його гра виділялася поміж іншого і в минулому чемпіонаті. Його, зокрема, дуже не вистачало в матчах Ліги Європи, хоча Хацкевич намагався компенсувати відсутність Вербича (був заграний за «Копенгаген», тому не мав права з іншою командою виступати на міжнародній арені) Дерлісом Гонсалесом. Але проблема парагвайця полягала саме у нестабільності, надиктованій примхами характеру. До того ж, Гонсалес лише по великих святах відпрацьовував у захисті, чого не скажеш про Беньяміна. Нині словенець – справжній лідер команди, її двигун і рушійна сила.
Не Сидорчук, який повернувся до активних виступів після важкої травми. Не Циганков, який підкорив серця вболівальників в минулому сезоні (цей футбольний рік Віктор розпочав нестабільно), а саме Вербич, гра якого приносить істинне задоволення.
Можливо, майстерність і креатив словенця так різко виділяються на фоні загальної простакуватості гри «Динамо». Не секрет, що Хацкевич будує гру за принципами зі славного минулого команди, де був атлетизм, сила, швидкий перехід від оборони до атаки, раціональність, але доволі мало індивідуальної техніки і винахідливості. Вербич же відіграє роль того, хто вміє і любить урізноманітнити, зіграти не стандартно, зробити неочікуваний для суперника хід. Поки що все це працює ефективно.
В будь-якому випадку, можна буде дивуватися з тих, хто назве Вербіча неякісним легіонером. Єдине, що може завадити успішній кар'єрі словенця у «Динамо» – це лінькуватість і байдужість, які багатьох київських легіонерів перетворили для команди на баласт. Поки що словенець таким не страждає. На щастя.