- Кожен матч між «Шахтарем» і «Динамо» по-своєму цікавий, - взяв слово Юрій Михайлович. - Ми всі з нетерпінням чекаємо зустрічі наших лідерів. Таких матчів багато не буває.
Цей матч виявився дуже схожим за своїм сценарієм з останніми поєдинками між лідерами нашого футболу. Ніхто не відходив від свого тактичного малюнку, обидві команди діяли у властивому їм стилі. «Шахтар» розраховував домогтися позитивного результату за рахунок своїх козирів, а «Динамо», як в попередніх матчах з головним конкурентом, грало від оборони і робило ставку на швидкий перехід в атаку. За великим рахунком, нічого нового ми не побачили. Інтрига до останньої хвилини матчу, напруга, багато боротьби.
Часто долю подібних матчів вирішують індивідуальні помилки. Так вийшло і цього разу. Ми пам'ятаємо помилку Давіда Хочолави, яка в минулому сезоні призвела до перемоги киян у Харкові. В іншому матчі Хочолава став автором автоголу, який вирішив долю матчу. У грі за Суперкубок помилки припустився Андрій Пятов. Цього раз теж не обійшлося без помилки. «Динамо» знову краще реалізувало свої можливості.
Потрібно відзначити, що обидві команди були не дуже ефективними в атакуючих діях. По-справжньому небезпечних моментів було створено небагато. Якщо від «Динамо» можна було очікувати не надто активної гри попереду, то від «Шахтаря», з його атакуючим потенціалом, зізнаюся, чекав більшого. Команда Пауло Фонсеки створила небагато небезпечних моментів біля воріт суперника. Не хочу зупинятися на прізвищах окремих виконавців, але деякі гравці зіграли нижче своїх можливостей. Ті, хто мав вести гру в атаці, загострювати ситуацію, на певні періоди часу просто випадали.
- «Динамо» зовсім скоро стартує в кваліфікації Ліги чемпіонів. Напевно, з цим фактором можна зв'язати їх кращу функціональну підготовку?
- Важко з вами не погодитися. Безумовно, в плані фізичної підготовки кияни зараз виглядають сильніше «Шахтаря». Це видно неозброєним поглядом. «Динамо» з тієї обоймою гравців, яка зараз є у головного тренера, плідно готувалося до старту сезону на підготовчих зборах. Всі футболісти знаходяться на одному рівні підготовки.
У «Шахтаря» молоді бразильські новачки з'явилися в різний час і, можливо, немає такої синхронності в плані функціональної форми гравців, та й кадрові зміни у «гірників» істотніші, ніж у «Динамо». Для того, щоб молодь в повній мірі замінила легіонерів, які пішли, потрібен час.
Не можна забувати і про травми футболістів. У «Шахтаря» через пошкодження на старті сезону ми бачили абсолютно різні поєднання захисників. Звичайно, це не додає надійності обороні донеччан. І в функціональному плані і по зіграності, командних взаємодій «Динамо» на сьогодні помітно перевершує «Шахтар».
- Напередодні старту в Лізі чемпіонів дві перемоги над «Шахтарем» мають для молодої «динамівської» команди не тільки турнірне, а й ментальне значення?
- Звичайно, прогресувати легше, коли виграєш. Перемоги надають впевненості у власних силах і команді і тренерському штабу. Розумієш, що команда рухається в правильному напрямку.
Кваліфікація Ліги чемпіонів має величезне значення для будь-якого клубу. «Динамо» не виняток. Вихід в груповий турнір найпрестижнішого європейського клубного турніру гарантує серйозний прибуток. Та й кому не хочеться спробувати свої сили з найкращими командами Старого світу?
Безперечно, дві перемоги над таким суперником, як «Шахтар» додадуть впевненості молоді, якої в складі киян більш, ніж достатньо. Я вважаю, що команда Пауло Фонсекі все-таки посильніше празької «Славії» та останні результати дають киянам всі підстави відчувати себе в майбутньому єврокубковому протистоянні досить впевнено.
- Юрію Михайловичу, у вас в плані продовження професійної кар'єри, якісь варіанти з'являються?
- Важко назвати це варіантами. Переговори на початковій стадії періодично ведуться, з представниками деяких клубів навіть зустрічалися, але до конкретної пропозиції справа не доходить. Зараз, поки є час, я повернувся туди, звідки починав свою тренерську діяльність. Працюю з дітьми в одному з київських дитячих футбольних клубів. А на високому рівні, на жаль, поки що далі розмов справа не йде. Але, нічого, спробуємо знову почати з діток і пройти вдруге той шлях, який вже проходив.