4–го жовтня київське «Динамо» стартує в Юнацькій Лізі УЄФА поєдинком із болгарським клубом «Септемврі». Ця гра відбудеться у Києві. А за три тижні кияни проведуть матч-відповідь в Болгарії. Переможець виходить на сильнішого у парі «Андерлехт»( Бельгія)- «Адміра» (Австрія). Цього року жереб вийшов більш прихильним до київської команди. Нагадаю, минулого разу «біло-сині» відразу вийшли на міланський «Інтер».
Юнацька команда «Динамо» потрапила до Ліги УЄФА, як чемпіон своєї країни. На відміну від однолітків із «Шахтаря», які гарантовано будуть мати 6-ть матчів дублюючи суперників по груповому раунду, юні динамівці матимуть іншу сітку, яка складатиметься із матчів на виліт.
Цього року частково змінилися правила заявки гравців. Базовим має стати 2000-й рік, можна заявляти молодших, встановлений ліміт для гравців 1999 року народження - 5 футболістів. Це має підвищити рівень турніру, адже дасть можливість використати в цьогорічній Лізі УЄФА гравців із досвідом виступів у цьому турнірі. Насамперед, мова про гравців 1999 року народження, які не тільки минулого сезону, але і позаминулого виступали тут. У випадку із «Динамо», мова насамперед про воротаря Владислава Кучерука, який минулого року грав проти «Інтера». Хоча цікаво було б подивитися на Руслана Нещерета, якому видають великі аванси, але він аж 2002 року народження, тому в нього ще все попереду. Має можливості знову зіграти в Юнацькій Лізі УЄФА пара центральних захисників Віталій Миколенко - Денис Попов. Хоча доволі цікаво та перспективно виглядає пара Данило Хондак - Крістіан Болівар. Обоє - 2000 року народження. В центрі півзахисту знову можемо побачити Сергія Булєцу. Для нього це може бути вже третя Юнацька Ліга, а також Георгія Цітаїшвілі, який ще позаминулого сезону виходив на заміну проти «Аяксу», а минулого року грав із «Інтером». Зовсім загубився в команді талановитий Ауссі. Він майже не грає за молодіжні команду «Динамо». Пояснень цьому поки немає. Можливо проблема криється в травмах.
Але поєднання юних гравців із більш старшими може суттєво вплинути на зіграність. Той же Миколенко вже має досвід виступів за першу команду. Навряд чи всі кандидати будуть тренуватися разом. На мою думку, в першу чергу Юнацька Ліга УЄФА створена для того, щоб відкривати молодих футболістів. Давати їм додатковий шанс, а не тому, щоб там грали по три роки одні і ті ж.
В складі «Динамо» серед гравців, які не мають досвіду виступу в Юнацькій Лізі, але мають потенціал проявити себе в цьому турнірі, можна виокремити декілька прізвищ.
Євген Ісаєнко. Народився 7–го серпня 2000–го року. Вихованець Вінницького футболу. Діє на позиції форварда, або атакуючого півзахисника. Слідами Циганкова. Має дуже скромну антропометрію: 169 см - зріст та 55 кг - вага. Сила Ісаєнка у наполегливості, швидкості, великому бажанні, нестандартному мисленні, впевненості у собі. Ніяких проблем немає із тим, щоб піти в обіграш, взяти ініціативу на себе. Завдяки швидкості дуже гарно атакую із глибини. А набравши хід його майже неможливо зупинити. Також я хоті би відмітити лідерські якості Євгена. Він бере на себе відповідальність бити пенальті, тренери довіряють йому капітанську пов’язку. Незважаючи на вік, вже стабільно грає за дубль «Динамо». Все більше ходить розмов про його скорий дебют в першій команді.
Вікентій Волошин. Народився 17 квітня 2001 року. Вихованець Київського футболу. Діє на позиції фалангового півзахисника та атакуючого півзахисника. Волошина вже зараз порівнюють із Віктором Циганковим та Андрієм Ярмоленко завдяки індивідуальній майстерності, вмінню брати ініціативу на себе.
Але Вікентій більше різноплановий гравець. Він також може зіграти на позиції атакуючого півзахисника, а не тільки на фланзі. Після матчів за юнацьку збірну України Ю-17, Волошин зацікавив «Ювентус» та «Баварію». Проблема Волошина полягає в тому, що він інколи заграється, зловживає індивідуальними діями.
Владислав Супряга. Народився 15 лютого 2000-го року. Уродженець Одеської області, але виховувався в Академії «Дніпра». Дніпровський клуб має гарні зв’язки із Північним регіоном. Раніше були Баланюк та Вакулко із Одещини, а зараз - Супряга. Так сталося, що на початку сезону отримав травму форвард «Дніпра-1» Олег Кожушко, тому Дмитро Михайленко почав довіряти зовсім юному Супрязі. Не можна сказати, що Владислав став лідером команди, скоріше був гравцем ротації. Зимою разом із своїм одноклубником Тимофієм Сухарем міг опинитися в «Зорі», але так і не наважився на перехід.
Золотий час Супряги настав під час еліт–раунду в Румунії та під час фінального раунду в Фінляндії у складі збірної команді Олександра Петракова. Почалися розмови про інтерес до Супряги із боку європейських клубів. Фігурували «Аякс», «Манчестер Сіті», «Лейпциг», але все–таки Супряга опинився в Києві.
Олександр Хацкевич через травму Артема Бєсєдіна довіряє молодому нападнику, але поки проявити себе у дорослому футболі Супрязі не вдається. Бєсєдін найближчим має повернутися до тренувань, придбали Дуелунда. Конкуренція зросте. Отримати досвід Юнацької Ліги УЄФА Супрязі буду не зайвим.
Сильні сторони Владислава – це швидкість. Якщо він має простір, то зупинити його майже нереально. В позиційних атаках не такий швидкий, не кращим чином грає на другому поверсі та виглядає у силовій боротьбі.
Георгій Цитаїшвілі. Народився 28 листопаду 2000–го року в Ізраїлі. Батько був футболістом. Діє на позиції флангового півзахисника. Свого часу юний Георгій пройшов перегляд в школі «Барселони», але через певні обставини не залишився в Іспанії.
Приїхав до Києва, де жив його дідусь. Міг опинитися в «Шахтарі» (відмовили через наявність Олексія Кущака - гравця схожого типу та віку). Але згодом опинився в школі «Динамо». Вже встиг вийти на заміну в першій команді в фіналі Кубку України. Як на мене, Цитаїшвілі – дуже талановитий гравець із всіма чеснотами, щоб вирости в класного флангового гравця. Швидкість, техніка, нестандартне мислення – все при ньому.