«Я думаю, що пану Павелку не дуже приємно, що його спіймали за руку, що вдалося показати різні документи, елементи, які кажуть про те, яку він створив систему особистого збагачення за кошти європейського футболу», – сказав він в ефірі програми «Бацман» на телеканалі «112.Україна» у четвер ввечері.
Арно Беда розповів, що Павелко попросив УЄФА видати позику в 4 млн євро на будівництво заводу по виробництву штучного покриття для футбольних полів в Україні. Однак потім відповідне необхідне обладнання не купувалося напряму за ці кошти, а була створена офшорна компанія в ОАЕ.
«Зрозуміло, що постачальники обладнання та різноманітних матеріалів для будівництва заводу, наприклад, американська компанія Eco Green, погодилися постачати обладнання. Але в результаті ця компанія поставила обладнання не напряму пану Павелку в Україну, а через офшорну компанію в ОАЕ. Потім ця компанія з ОАЕ дорожче перепродає це ж обладнання ФФУ і отримує прибуток в 20%, який залишається у цієї офшорної компанії. Це досить проста схема, яка дозволяє дуже швидко отримати прибуток», – пояснив журналіст.
Арно Беда зазначив, що розуміє негативну реакцію на свою адресу у зв'язку з цією публікацією: «Бути журналістом – це гра, в якій журналіста атакують ті, дії кого та нечесність ви викриваєте. У пана Павелка досить добре організована система. А це цілком очевидна нечесність, і зрозуміло, що цій людині не подобається, коли його схопили за руку, тому він реагує. Я би сказав, що це війна, але мене вона не дуже лякає».
Він повідомив, що має намір звернутися з судовим позовом на Павелка для відшкодування моральної шкоди. «Звичайно, я не дозволю, щоб мене поливати брудом, ображали та залякували, і я піду до кінця. Пан Павелко звинувачує мене в продажності, а я звинувачую його в розкраданні коштів для особистого збагачення, в тому, що він злодій та брехун. У мене є всі документи. Якщо він стверджує, що я продажний, нехай доведе це документами. Скажу, що він може шукати їх довго, але нічого не знайде», – заявив Беда.
Журналіст зазначив, що приїхав в Україну, бо його «люб'язно запросили» і «тут відбувається багато навколо цієї справи». «Я розслідую, і можливо через півмісяця-місяць з'явиться інша стаття, побачимо. Я пред'явлю це, коли буду готовий і буду впевнений. Я ніколи не висуваю нічого легковажно. Коли я щось говорю, то завжди можу це довести. Ви можете подивитися на весь мій шлях журналіста, і не знайдете випадку, коли я був неправий», – наголосив він.
Беда сказав, що йому ніхто не погрожував, але його друзі радили не займатися розслідуванням корупції в Україні. «Якщо я це кажу, то хочу, щоб усі знали, що якщо зі мною щось станеться, то у мене немає наміру покінчити життя самогубством, загинути в автомобілі і взагалі абсолютно відсутні будь-які думки про самогубство», – підкреслив він.
Журналіст також вказав, що зайнявся цією справою, оскільки вона стосується Швейцарії. «Ви знаєте, що УЄФА відреагувало у більш елегантний спосіб, ніж Павелко. УЄФА сказало, що проведе внутрішнє розслідування, але вони не сказали, що все сказане мною є фейком. Досить цікаво, що прокуратура Швейцарії також почне розслідування. Чи буде вона діяти? Адже Швейцарія може сказати, що це внутрішня справа України, і Україна має розслідувати, чи є корупція, пов'язана з Павелком. Та, як вам відомо, керівник антикорупційної прокуратури України (керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, перший віце-президент ФФУ Назар Холодницький – прим. Футбол 24) є особистим другом Павелка, це створює певні проблеми», – пояснив Арно Беда.
За його словами, на нього подавали позов «десь з десяток разів за наклеп». «Я дуже цим пишаюся, адже судовий процес є кращим за будь-яку журналістську нагороду, бо означає, що ти добре зробив свою роботу. Я весь час вигравав і програв лише один раз у Страсбурзі, але це не стосувалося наклепу, мова йшла про технічну проблему, бо я розголосив покази свідка у кримінальній справі, а швейцарське правосуддя не допускає публікацію документів, які вважаються секретними», – розповів журналіст.
53-річний Арно Беда з 1992 по 2004 роки був репортером журналу L'Illustré. Він брав інтерв'ю у останнього живого вбивці Ганді, проводив розслідування щодо єкс-голови МВФ Домініка Стросс-Кана, режисера Романа Поланскі, масових самогубств членів релігійної групи «Орден Сонячного Храму», автор двох книжок про Папу Римського Франциска, став першим швейцарським журналістом, який подорожував разом з Папою на папському літаку.