Пять років по тому. 12 речей, якими жив український футбол з останньої зміни тренера в «Олімпіку»

Динамо Київ 3 Жовтня, 18:58
​Спойлер - в списку є Мілевський і Алієв

Після закінчення першої частини сезону-2012/13 у Першій українській лізі стало відомо, що капітан «Олімпіка» Роман Санжар завершує ігрову кар'єру. Навряд чи на той момент ця новина мала велике значення: донеччани були середняком свого дивізіону без особливих передумов до стрімкого ривка.

На рахунку Санжара було понад дві сотні матчів за клуб, який і десяти років на профі-рівні ще не проіснував, тому його можна було вважати легендою для «Олімпіка». Логічно, що менеджмент донеччан вирішив з ним не розлучатися, а запропонував місце в штабі Романа Пилипчука. Минуло всього п'ять місяців, як ще недавній кеп вже виводив першу команду на ігри Першої ліги в якості виконуючого обов'язки головного тренера, а вже з літа - став повноцінним головкомом.

UA-Футбол вирішив згадати, чим жив український футбол у квітні 2013 року, коли Роман Санжар провів першу гру в якості наставника професійного клубу.

сам «Олімпік» тоді був середняком Першої ліги. Про Прем'єр-лігу в клубі почали говорити через півроку, а єврокубки Владиславу Гельзіну могли тільки снитися.

в УПЛ грали «Кривбас», донецький і запорізький «Металурги», «старий» київський «Арсенал», «Таврія» і «Говерла». Втратили професійний статус і повернулися у великий футбол (в тому числі з новими власниками та/або новими брендами) відразу десять клубів: «Металіст», «Дніпро», «Арсенал», «Таврія», «Металург», «Оболонь», тернопільська «Нива», «Кристал», «Мир» і «Гірник».

Мхітарян, Тейшейра, Фернандіньо, Дуглас Коста - їх «Шахтар» ще продати не встиг, і вони допомагали «гірникам» вигравати на той момент четвертий поспіль чемпіонський титул.

основними захисниками «Динамо» були Тайє Тайво і Даніло Сілва. Киян очолював Олег Блохін, який привів клуб до першого в історії третього місця в чемпіонаті.

тоді ще тренер-рятівник Михайло Фоменко по ходу 2013 року витягнув збірну України з підвалів таблиці у відборі на ЧС-2014. До статусу головного невдахи в історії української збірної йому залишалося три роки.

ФФУ до перемог вів Анатолій Коньков. Прізвища Єлісєєв, Мацола, Собуцький, Запісоцький (нинішні віце-президенти федерації) на всеукраїнському футбольному рівні значили трохи більше нуля. Зате «в темі» були Кочетов, Анатолій Попов і Стороженко.

з Москви почали активно просувати ідею створення Об'єднаної футбольної ліги - чемпіонату найсильніших клубів України та Росії. Влітку того ж 2013 року провели навіть один з двох Об'єднаних турнірів, які виграли українські клуби, показавши, що з представниками РФПЛ нічого намагатися об'єднуватися.

Олександр Рябоконь і Юрій Вернидуб - єдині з нинішніх клубів УПЛ, хто вже очолював свої поточні команди на момент призначення Санжара. «Карпати», наприклад, за цей час встигли змінити головних тренерів 13 разів.

за ці п'ять років шлях від другої ліги до УПЛ пройшли тільки два з половиною клуби: «Десна», кам'янська «Сталь» і «УкрАгроКом» (об'єднався з «Олександрією»).

по ходу того сезону в євровесну вийшли чотири українські клуби: «Шахтар» в ЛЧ, «Динамо», «Металіст» і «Дніпро» в ЛЄ. Подібне представництво кількісно нашим командам вдалося повторити за рік, після чого результати на євроарені пішли на спад.

для Артема Мілевського і Олександра Алієва сезон-2012/13 був останнім повним у складі «Динамо».

сезон-2012/13 у професійних турнірах України починали шість команд з Криму: «Таврія», «Севастополь», «Титан», «Кримтеплиця», «Севастополь-2» і «Жемчужина».

У матеріалі використані фото olimpik.com.ua, Дмитра Білоненка, Анатолія Спиці, Олександра Приходька, ФФУ, Івана Вербицького, Тараса Кузьменкао, myalexandriya.blogspot.com, Дениса Руденка, Валерія Мякотенка, ФК Севастополь