— Ми повертаємося до витоків своєї гри, — коментує його Олег Федорчук. — Припинили безцільно катати м'яч у центрі поля, розраховуємо на швидкий вихід з оборони в атаку, намагаємося проводити швидкі контратаки в один дотик. Так збірна грала в свої найкращі часи — так намагається грати й сьогодні. Результат проти Італії закономірний. Від колишньої топової збірної нині залишилося лише ім'я.
— Проте італійці мали велику перевагу в першому таймі. Чим це пояснити?
— Слабко зіграла центральна вісь півзахисту. Насамперед, Сидорчук і Зінченко. Часто втрачали м'яч Малиновський і Марлос. Сидорчук у «Динамо» не звик грати виключно на захист. А тут був змушений це робити й дещо розгубився. Другу половину гри наші провели рівніше. Забили гарний м'яч, могли навіть перемогти. З виходом Степаненка з'явилася контргра. Плюс італійці замінили Бернардескі й Вератті. Взагалі тренери переборщили із замінами. Під кінець гри здалося, що це не футбольний матч, а поєдинок гандбольних команд.
— Наша збірна готова до офіційних матчів?
— За великим рахунком — так. Основний склад команди визначився. Можливо, треба зміцнити дві-три позиції. Яремчук важко справляється з роллю висунутого на вістря атаки форварда. Романові явно бракує швидкості. Ще одне наше слабке місце — лівий захисник. Попри компліменти за гру в Лізі чемпіонів, Микола Матвієнко — не та людина, якої потребує збірна.
Наступну гру збірна України зіграє 16 жовтня в Харкові. У матчі Ліги Націй національна команда прийматиме збірну Чехії.