8 жовтня суд повністю відмовив у задоволенні позову народного депутата України (фракція Блок Петра Порошенка) Борислава Розенблата, який сам з червня 2017 року є фігурантом корупційної справи, розслідування якої Національне антикорупційне бюро вже завершило і 5 жовтня направило обвинувальний акт до суду.
Депутат позивався до Національного агентства з питань запобігання корупції, Холодницького, генпрокурора України Юрія Луценка та просив суд визнати протиправними дії НАЗК з приводу надання роз'яснення Холодницькому стосовно відсутності порушень вимог законодавства під час зайняття ним посади в органах прокуратури та одночасно посади першого віце-президента ФФУ.
Також Розенблат просив визнати протиправною бездіяльність НАЗК з приводу невстановлення конфлікту інтересів, порушення норм етичної поведінки та політичної нейтральності Холодницьким під час зайняття ним посади в органах прокуратури та одночасно у ФФУ.
Позивач вказував, що хоча ФФУ є непідприємницьким товариством, разом з тим вона здійснює фінансову діяльність, у зв'язку з чим перебування заступника генпрокурора – керівника САП Холодницького на посаді першого віце-президента ФФУ може містити корупційні ризики та створює потенційні конфлікти інтересів, адже він «виконує на цій посаді владно-розпорядчі функції, приймає участь в прийнятті рішень, віднесених до повноважень виконавчого комітету Федерації футболу України тощо».
НАЗК проти адміністративного позову заперечувало та зазначало, що членство посадових та службових осіб органів прокуратури у громадській спілці, якою є ФФУ, в тому числі перебування у складі засновників чи членів правління громадської спілки, не порушує обмеження, передбачені законом України «Про запобігання корупції», за умови, що така діяльність не є оплачуваною.
Сам Холодницький в письмових запереченнях зазначив, що перебування на посаді першого віце-президента ФФУ не можна віднести до жодного передбаченого чинним законодавством обмеження. Крім того, він повідомив, що жоден із нормативно-правових актів не передбачає можливості делегування повноважень Міністерства молоді та спорту України, як і не передбачає можливості та механізму отримання будь-яких повноважень органів виконавчої влади та подальшої їх реалізації громадськими організаціями.
Суд погодився з аргументами відповідача та третіх осіб та прийшов до висновку, що членство посадових та службових осіб органів прокуратури у громадській спілці «Федерація футболу України», в тому числі перебування у складі засновників чи членів правління громадської спілки, не порушує обмеження, передбачені законом, за умови, що така діяльність не є оплачуваною.
Суд також вважає безпідставними посилання позивача на здійснення ФФУ «делегованих владних управлінських функцій», а закон не передбачає можливості делегування Міністерством спорту, як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, своїх повноважень громадським організаціям.
Крім того, суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів існування конфлікту інтересів у Холодницького у зв'язку з одночасним перебуванням на посадах у Генпрокуратурі та ФФУ.