Про трансфер у «Динамо»
Перед трансфером я розмовляв з Лукашем Теодорчиком про «Динамо» та Україну. Він розповідав лише добрі речі, так що я не сумнівався, щодо переходу. У «Динамо» організовано все на найвищому рівні. Це хороша команда, яка кожного року грає у єврокубках. Вважаю, що зробив крок вперед у кар’єрі, перейшовши до «Динамо».
Про вивчення мови
Від самого початку я плідно працював і тренер Хацкевич це оцінив. З хлопцями з команди теж дуже швидко почав добре контактувати. У Києві мало хто говорить англійською, тому треба було вчити російську. Добре, що російська мова досить схожа на польську. Коли тільки починав вчити, то було досить смішно, оскільки в російській мові є такі самі слова, як і в польській, але вони мають зовсім інше значення. Наприклад, “zapomnij” – в російській мові означає “запам’ятатай”, а не “забудь”, як у польській. Зараз вже нормально даю інтерв’ю російською і пишу в телефоні. Так звик до російської, що коли приїжджаю до Польщі на кілька днів, то під час розмови у голові спливають російські слова.
Про українське класичне
Протистояння «Динамо» і «Шахтаря» – це класика. Так само, як у Польщі «Легія» – «Лех». Вся Україна дивиться ці матчі по телебаченню. В нинішньому сезоні ми грали з «Шахтарем» вже 3 рази. На Суперкубок України в Одесі прийшло 30 тисяч. На матч у Києві прийшло 50 тисяч. Завжди панує гаряча атмосфера на цих іграх.
Про боротьбу за чемпіонство
Відставання від «Шахтаря» – це багато, але попереду ще два двобої з «гірниками у чемпіонаті», у яких можемо повернути втрачене. Сподіваюся, що десь вони спіткнуться, а ми не припустимося помилок. Ми налаштовані до кінця боротися за чемпіонство. Непросто бути фаворитом у кожній зустрічі. Неважливо, чи граємо вдома, чи на виїзді – усі суперники, окрім «Шахтаря», тільки обороняються проти нас і чекають на контратаки.
Про гол у ворота «Ренна»
У матчі проти «Ренна» Кендзьора забив фантастичний гол з дальньої відстані. Як виявилося, це був 600-й гол українських клубів у єврокубках.
«Це круто, але я б хотів зробити ще більший вклад у історію українського футболу, здобувши чемпіонство і Кубок України».
Про те, де мріє грати
У 2005 році перед матчем Англія – Польща на Олд Траффорд, 11-річний Томаш разом із партнерами по юніорській команді клубу Zielona Góra виносив прапор своєї країни. Це була нагорода за перемогу у загальнопольському футбольному турнірі.
Це були неймовірні емоції. Після матчу ми поверталися одним літаком зі збірниками. До того ж, грали на Олд Траффорд – стадіоні, на якому грає мій улюблений клуб. Вболіваю за МЮ з часів неймовірного фіналу Ліги чемпіонів 99-го року. Відтоді, мрію грати за «Манчестер Юнайтед». Сподіваюся, що колись ще повернуся на Олд Траффорд.